У цій публікації розглянуто особливості понять «Business Intelligence» і «Creativity» («Творчість», «Креативність»), показано їх нерозривний зв'язок у "Суспільстві знань" (Knowledge Societies). Зроблено висновок про необхідність використання засобів Business Intelligence креативними аналітиками і менеджерами, які пов'язані з аналізом значних об'ємів у різноманітних сферах людської діяльності. (The features of concepts «Business Intelligence» and «creativity» are considered, their inseparable link in the Knowledge Societies is shown. The conclusion is made about the necessity to use Business Intelligence by creative analysts and managers, who are related to the analysis of large volumes of information. Key words: Business Intelligence 2.0 (BI 2.0), creativity, Decision Support System (DSS), Analyst DSS/BI, Creative Analyst, Creative Manager.)
У сучасному суспільстві робота аналітиків і менеджерів всіх рівнів все більше асоціюється з «творчістю», «креативністю», а також передбачає використання hi-tech автоматизованих інформаційно-аналітичних систем для добування нетривіальних знань зі значних обсягів інформації і їх швидкого перетворення у ефективні рішення і дії.
1. Круковський І.А. Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence у розширеному тлумаченні / І.А. Круковський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – Вип. 2 (53). – С. 103–111.
У сучасному суспільстві робота аналітиків і менеджерів всіх рівнів все більше асоціюється з «творчістю», «креативністю», а також передбачає використання hi-tech автоматизованих інформаційно-аналітичних систем для добування нетривіальних знань зі значних обсягів інформації і їх швидкого перетворення у ефективні рішення і дії.
Серед таких автоматизованих систем все більшу роль грають засоби Business Intelligence. Тому актуальним частковим науковим і практичним завданням є дослідження відношення понять «Business Intelligence» та «creativity» («творчість», «креативність»).
Аналіз останніх досліджень і публікацій за тематикою «Business Intelligence», «creativity» («творчість», «креативність») показав наступне.
Проблемні питання Business Intelligence та часткових концепцій і технологій (OLAP, Data Mining, Performance Management, ін.) розглянуті у значній кількості науково-прикладних публікацій, що відображено за результатами аналізу, викладеного у попередніх роботах, для прикладу, у [1,2]. Особливості понять «creativity» («творчість», «креативність») також відображені у значній кількості публікацій і мають значно тривалішу історію за Business Intelligence. Проте, у доступних публікаціях за обраною тематикою недостатньо відображений зв’язок між дефініціями «Business Intelligence» та «creativity» («творчість», «креативність»), що має негативний вплив на впровадження інформаційно-аналітичних високих технологій (hi-tech) на Україні.
Тому метою публікації є аналіз особливостей семантичного і прагматичного зв’язку поняття «Business Intelligence» з поняттями «creativity» («творчість», «креативність») і визначення практичного значення цього зв’язку для підготовки і роботи сучасних аналітиків і менеджерів.
Дефініція Creativity (творчість) має значну кількість тлумачень, які глибоко розглянуті у Wikipedia (англомовна, російськомовна й україномовна сторінки, ін.) та у зв’язаних з цими сторінками публікаціях.
Для прикладу, у публікації [3] М.Д. Мамфорда (M.D. Mumford), американського ученого в області практичної психології і дослідження процесу творчості, у тому числі у військовій сфері (загальна сума профінансованих досліджень – понад $25 млн.) відзначається, що "Протягом останнього десятиліття, … ми, здається, досягли загальної згоди, що творчість включає в себе виробництво нових, корисних продуктів».
Аналіз останніх досліджень і публікацій за тематикою «Business Intelligence», «creativity» («творчість», «креативність») показав наступне.
Проблемні питання Business Intelligence та часткових концепцій і технологій (OLAP, Data Mining, Performance Management, ін.) розглянуті у значній кількості науково-прикладних публікацій, що відображено за результатами аналізу, викладеного у попередніх роботах, для прикладу, у [1,2]. Особливості понять «creativity» («творчість», «креативність») також відображені у значній кількості публікацій і мають значно тривалішу історію за Business Intelligence. Проте, у доступних публікаціях за обраною тематикою недостатньо відображений зв’язок між дефініціями «Business Intelligence» та «creativity» («творчість», «креативність»), що має негативний вплив на впровадження інформаційно-аналітичних високих технологій (hi-tech) на Україні.
Тому метою публікації є аналіз особливостей семантичного і прагматичного зв’язку поняття «Business Intelligence» з поняттями «creativity» («творчість», «креативність») і визначення практичного значення цього зв’язку для підготовки і роботи сучасних аналітиків і менеджерів.
Дефініція Creativity (творчість) має значну кількість тлумачень, які глибоко розглянуті у Wikipedia (англомовна, російськомовна й україномовна сторінки, ін.) та у зв’язаних з цими сторінками публікаціях.
Для прикладу, у публікації [3] М.Д. Мамфорда (M.D. Mumford), американського ученого в області практичної психології і дослідження процесу творчості, у тому числі у військовій сфері (загальна сума профінансованих досліджень – понад $25 млн.) відзначається, що "Протягом останнього десятиліття, … ми, здається, досягли загальної згоди, що творчість включає в себе виробництво нових, корисних продуктів».
Прикладом з іншим акцентом є публікація [4] Кена Робінсона (Ken Robinson), який у 2003 році був посвячений у лицарі за заслуги у галузі освіти. З неї можна зробити висновок, що недоліки у сучасній системі освіти можуть «вбивати» творчість і пригнічувати обдарованість особистості – за рахунок того, що освіта часто спрямована на підтримку лише тих зусиль, які дають гарантовано корисний практичний продукт.
У СРСР гарантовано корисний практичний продукт дуже часто не був результатом творчості.
Тому пострадянський термін "креативність" (укр.) та "креативность" (рос.) позначає саме ту творчу роботу, яка закінчується практично корисним результатом і яку як правило, можна оцінити у грошовій формі.
Ще раз підкреслимо, що цінність і відношення теоретичного і практичного результатів творчості завжди були дискусійною темою у практичній діяльності.
Для ілюстрації цього можна навести наступні приклади із суспільного життя.
У СРСР гарантовано корисний практичний продукт дуже часто не був результатом творчості.
Тому пострадянський термін "креативність" (укр.) та "креативность" (рос.) позначає саме ту творчу роботу, яка закінчується практично корисним результатом і яку як правило, можна оцінити у грошовій формі.
Ще раз підкреслимо, що цінність і відношення теоретичного і практичного результатів творчості завжди були дискусійною темою у практичній діяльності.
Для ілюстрації цього можна навести наступні приклади із суспільного життя.
Радянський учений-теоретик К.Е. Ціолковський (роки життя:1857-1935) та С.П. Корольов (роки життя: 1906-1966) вважаються засновниками практичної космонавтики. Проте, коли вчений-теоретик К.Е. Ціолковський у 1903 р. опублікував «Дослідження світових просторів реактивними приладами», то ні співвітчизники, ні зарубіжні учені не побачили наукової і практичної цінності дослідження, яким сьогодні пишається наука. Адже його творчість не включала в себе «виробництво нових, корисних продуктів» у розумінні того часу. Засновані на цих дослідженнях роботи С.П. Корольова – конструктора ракетно-космічної техніки та організатора її виробництва і запуску у космос, стали явно вираженим «виробництвом нових, корисних продуктів». У теперішній час К.Е. Ціолковський і С.П. Корольов є визнаними засновниками практичної космонавтики. Зазначимо, що обоє вчених певний час скептично відносилися до теорії відносності Альберта Енштейна (приклади взяті із Wikipedia). З останнього можна зробити висновок, що навіть геніальні творці (до чи після того як вони визнані такими) можуть допускати суттєві помилки у важливих сферах. В історії є багато подібних прикладів.
Погоджуємося з важливою тезою вищезгаданої публікації Кена Робінсона (Ken Robinson) щодо доцільності надання певного права на помилку у творчості – як обов’язкової умови розвитку творчого потенціалу та обдарованості особистості [4].
Більш того, дискусії і навіть жорстка полеміка щодо творчих помилок (часто помилкою є вважати щось помилкою), як правило, є необхідним елементом забезпечення виробництва найбільш нових і найбільш корисних продуктів.
Погоджуємося з важливою тезою вищезгаданої публікації Кена Робінсона (Ken Robinson) щодо доцільності надання певного права на помилку у творчості – як обов’язкової умови розвитку творчого потенціалу та обдарованості особистості [4].
Більш того, дискусії і навіть жорстка полеміка щодо творчих помилок (часто помилкою є вважати щось помилкою), як правило, є необхідним елементом забезпечення виробництва найбільш нових і найбільш корисних продуктів.
Необхідно зазначити, що на практиці виробництво та впровадження найбільш інноваційних і корисних продуктів творчості у деяких випадках з різних причин зустрічає значну протидію зі сторони частини авторитетних спеціалістів.
Також, як правило, виробництво і впровадження інноваційної продукції супроводжується різноманітними помилками зі сторони її творців. Для поетапного виявлення й усунення помилок використовується технологія прототипування нової продукції, яка передбачає створення й експлуатацію її прототипів (дослідних, робочих, ін.) [1].
Робота сучасних аналітиків і менеджерів все більше потребує реалізації елементів творчості у виробництві продукції (у тому числі інформаційно-аналітичної), яка повинна бути отримана не у віддаленій перспективі, а у практичній повсякденній роботі і часто не просто on-line, але й real-time.
Для позначення форми творчості, яка включає в себе «виробництво нових корисних продуктів», стає все більш популярним термін «креативність» («креативность»). Створені відповідні українськомовна та російськомовна сторінки у Вікіпедії. Роботодавці під час пошуку спеціалістів часто застосовують терміни Creative Analyst (креативний аналітик), Creative Manager (креативний менеджер).
Очевидно, що ці терміни менш претензійні і більш «приземлені» ніж можливі терміни «творчий аналітик», «творчий менеджер». Проте, необхідно уточнити вимоги до креативності аналітичної роботи і управління для багатьох сфер суспільної діяльності, які безпосередньо зв’язані з використанням Business Intelligence.
Для кращого розуміння зв’язку поняття «Business Intelligence» з поняттями «creativity» («творчість», «креативність») доцільно встановити їх відношення з особливостями рівнів розвитку сучасних суспільств.
Наприкінці 20-го століття, додатково до матеріальних та енергетичних ресурсів, почав швидко збільшуватися ще один ресурс – інформаційний, який став надвеликим і глобальним. Можна вважати, що у цей час найбільш розвинені країни і компанії перейшли на рівень розвитку, який позначають Information Societies (Інформаційні суспільства).
По аналогії з накопиченням і переробкою надвеликих обсягів матеріальних й енергетичних ресурсів, інформаційні ресурси також необхідно переробляти для «виробництва нових корисних продуктів». Тому в Information Societies (Інформаційних суспільствах) виникла потреба не тільки у можливості накопичення й упорядкування значних обсягів потенційно корисних інформаційних ресурсів, але й у реалізації нетривіальних процесів добування з них нових корисних знань і їх швидкого використання для прийняття більш ефективних рішень і дій.
Виходячи з цього, розвинені країни й компанії з середини переходять на наступний рівень розвитку – Knowledge Societies (Суспільства знань), який є більш високим рівнем Information Societies (Інформаційних суспільств), адже знання є формою інформації, інформацією про інформацію, метаінформацією.
Необхідність швидкого добування нетривіальних знань у значних обсягах інформації і швидкого перетворення добутих знань у більш ефективні (корисні) рішення і дії викликало потребу оновлення інформаційно-аналітичних концепцій, технологій і засобів, які об`єднав парасольковий термін Business Intelligence. Його часткові концепції, технології і засоби були сформовані з кінця 1980 до першої половини 1990-х років [1-2].
Необхідність швидкого добування нетривіальних знань у значних обсягах інформації і швидкого перетворення добутих знань у більш ефективні (корисні) рішення і дії викликало потребу оновлення інформаційно-аналітичних концепцій, технологій і засобів, які об`єднав парасольковий термін Business Intelligence. Його часткові концепції, технології і засоби були сформовані з кінця 1980 до першої половини 1990-х років [1-2].
Business Intelligence (BI) – це узагальнюючий маркетинговий термін- метафора, що не має однозначного тлумачення і дослівного перекладу (бізнес-аналітика, ділова аналітика, бізнес-інтелект, бізнес-розвідка) [1]. Позначає синергетичний комплекс інформаційно-аналітичних концепцій, технологій та засобів (OLAP, Data Mining, Visual Mining, iн.), що забезпечують швидке добування нетривіальних знань зі значних обсягів наявної інформації та їх використання для підтримки прийняття рішень. Business Intelligence є результатом кількох десятиліть розвитку кібернетики й інформатики (Artificial Intelligence, статистика, реляційні бази даних, ін.).
Часткові складові Business Intelligence (OLAP, Data Mining, iн.) можуть використовуватися автономно. Концептуально вони визначені у період з 1989 по 1995 роки, а далі розвивалися в основному еволюційно, проте в умовах активної, навть бурхливої маркетингової термінологічної конкуренції.
На початку 20-го століття визначили початок Business Intelligence Age ("Ери Business Intelligence") [5], що асоціюється з переходом Information Societies (Інформаційних суспільств) на рівень Knowledge Societies (Суспільства знань). Ймовірно, Business Intelligence Age можна вважати "другою назвою" Knowledge Societies Age.
Орієнтовно з 2005 р. визначають нову генерацію Business Intelligence, яку позначають як Business Intelligence 2.0 (BI 2.0), що передбачає наявність практично корисних функцій Business Intelligence для використання аналітиками всіх ієрархічних рівнів на всіх робочих місцях [1, 2].
З 2010 р. почали визначати початок Big Data Age («Ери Великих Даних») [6]. Необхідно зазначити, що на відміну від Artificial Intelligence, засоби Business Intelligence є більш прагматичними, спрямованими на вироблення нової корисної продукції (інформаційно-аналітичної); вони реалізують не загальні творчі функції, а більш креативні, прагматичні функції.
До числа основних функцій Business Intelligence щодо Decision Support (підтримки прийняття рішень) на основі обробки значних обсягів інформації за допомогою OLAP & Data Mining можна віднести такі високоавтоматизовані функції аналізу первинних атрибутивних даних:
- швидкий багатовимірний аналіз;
- сегментація;
- пошук і аналіз аномальних відхилень;
- класифікація;
- кластеризація;
- пошук та аналіз ключових факторів впливу;
- пошук та аналіз одночасних подій
- пошук та аналіз часових послідовностей;
- пошук та аналіз послідовностей семантичних переходів;
- прогнозування на основі наявних історичних відомостей;
- безперервний контроль та аналіз значної кількості деталізованих й агрегатованих ключових показників діяльності з метою завчасного виявлення негативних та позитивних тенденцій;
- автоматична ситуативна активація необхідних завчасно структурованих знань;
- нетривіальна візуалізація результатів аналізу й управління в інтерактивному режимі та у режимі реального часу,
- ін.
Перераховані функції Business Intelligence або DSS/BI (Decion Support System / Business Intelligence - Систем підтримки прийгяття рішень на основі Business Intelligence) у спрощеній й ідеалізованій формі імітують процес творчої (креативної) діяльності аналітиків і менеджерів-аналітиків, проте не замінюють їх.
Вивчення і використання Business Intelligence, DSS/BI 2.0 (DSS/BI 2-го покоління) – підсилює креативну роботу, навички й уміння користувачів (Analyst DSS/BI, Creative Analyst), розвиває їх логічне мислення й інтуїцію, створює умови для більш частих інсайтів, забезпечує відкриття особливо цінних для практики «самородків знань» у наявній інформації.
Без використання засобів Business Intelligence, значна частина нових корисних для практики знань залишається недоступною для аналітиків і їх груп будь-якого розміру, інтелектуальної потужності і досвіду.
У даній статті для спрощення розгляду не розглядалися деякі зв’язані концепції і технології (Performance Management and Analytic Applications, Geographic Information System (GIS), ін., а також заплановані для розгляду Social Media DSS/BI 2.0 (3.0), ін.) які частково розглянуті у попередніх авторських публікаціях [1, 2]. З додатковою інформацією можна ознайомитися на сторінках прототипу сайту Business Intelligence + KMS (dss-bi.com.ua), який у найближчий час передбачено оновити.
2. Проведений аналіз дозволив зробити висновок про необхідність використання засобів Business Intelligence креативними аналітиками і менеджерами, які зв’язані з аналізом значних об'ємів інформації на всіх ієрархічних рівнях. Перспективою подальшої роботи є продовження досліджень проблемних питань розробки і використання Business Intelligence 2.0 у розширеному тлумаченні, зв’язно з іншими концепціями, технологіями і засобами.
Вивчення і використання Business Intelligence, DSS/BI 2.0 (DSS/BI 2-го покоління) – підсилює креативну роботу, навички й уміння користувачів (Analyst DSS/BI, Creative Analyst), розвиває їх логічне мислення й інтуїцію, створює умови для більш частих інсайтів, забезпечує відкриття особливо цінних для практики «самородків знань» у наявній інформації.
Без використання засобів Business Intelligence, значна частина нових корисних для практики знань залишається недоступною для аналітиків і їх груп будь-якого розміру, інтелектуальної потужності і досвіду.
У даній статті для спрощення розгляду не розглядалися деякі зв’язані концепції і технології (Performance Management and Analytic Applications, Geographic Information System (GIS), ін., а також заплановані для розгляду Social Media DSS/BI 2.0 (3.0), ін.) які частково розглянуті у попередніх авторських публікаціях [1, 2]. З додатковою інформацією можна ознайомитися на сторінках прототипу сайту Business Intelligence + KMS (dss-bi.com.ua), який у найближчий час передбачено оновити.
Висновки і перспективи подальших досліджень.
1. Розглянуті особливості понять «Business Intelligence» і «creativity» («творчість», «креативність») дозволили встановити нерозривний зв'язок цих дефініцій в Інформаційних суспільствах (Information Societies) та у Суспільствах знань (Knowledge Societies).2. Проведений аналіз дозволив зробити висновок про необхідність використання засобів Business Intelligence креативними аналітиками і менеджерами, які зв’язані з аналізом значних об'ємів інформації на всіх ієрархічних рівнях. Перспективою подальшої роботи є продовження досліджень проблемних питань розробки і використання Business Intelligence 2.0 у розширеному тлумаченні, зв’язно з іншими концепціями, технологіями і засобами.
Література:
1. Круковський І.А. Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence у розширеному тлумаченні / І.А. Круковський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – Вип. 2 (53). – С. 103–111.
2. Валюх А.І. Експертна система, узгоджена з Business Intelligence / А.І. Валюх, І.А. Круковський, В.Л. Сімаков // Вісник ЖДТУ. – 2011. – Вип. 2 (57). – С. 53–63.
3. Mumford, Michael D. 2003. Where Have We Been, Where Are We Going? Taking Stock in Creativity Research. Creativity Research Journal Vol. 15, Nos. 2 & 3; 107-120.
4. Ken Robinson. Why schools kill creativity - The case for an education system that nurtures creativity: TED Conference talk, Monterey, California, 2006 (Кен Робинсон - Образование убивает творчество (TED talks)). Режим доступа: http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=NU1OAufLYFM.
5. US Army ESCC (The U.S. Army Enterprise Solutions Competency Center, Army Business Intelligence Competency Center). Business Intelligence Reference Guide. – Режим доступа: http://escc.army.mil.
6. PCAST (President’s Council of Advisors on Science and Technology). Report to the President And Congress «Designing a Digital Future: Federally Funded Research and Development in Networking and Information Technology». Executive Office of the President, President’s Council of Advisors on Science and Technology. December 16, 2010. – Режим доступа: http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/microsites/ostp/pcast-nitrd-report-
2010.pdf.
3. Mumford, Michael D. 2003. Where Have We Been, Where Are We Going? Taking Stock in Creativity Research. Creativity Research Journal Vol. 15, Nos. 2 & 3; 107-120.
4. Ken Robinson. Why schools kill creativity - The case for an education system that nurtures creativity: TED Conference talk, Monterey, California, 2006 (Кен Робинсон - Образование убивает творчество (TED talks)). Режим доступа: http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=NU1OAufLYFM.
5. US Army ESCC (The U.S. Army Enterprise Solutions Competency Center, Army Business Intelligence Competency Center). Business Intelligence Reference Guide. – Режим доступа: http://escc.army.mil.
6. PCAST (President’s Council of Advisors on Science and Technology). Report to the President And Congress «Designing a Digital Future: Federally Funded Research and Development in Networking and Information Technology». Executive Office of the President, President’s Council of Advisors on Science and Technology. December 16, 2010. – Режим доступа: http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/microsites/ostp/pcast-nitrd-report-
2010.pdf.
Коментарі