OSINT (воєнна розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT, розвідка відкритих джерел, Національна оборона і безпека
OSINT - Open Sourse Intelligence

Ця стаття-ескіз, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написана мною для Вікіпедії у  зв`язку із тим, що її попередній варіант у Вікіпедії базувався на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech. Далі даю авторське визначення OSINT, яке синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень. 


Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція, методологія і технологія добування без порушення законів і використання військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації з відкритих джерел — для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Включає в себе, більш детально, для прикладу: 
  • забезпечення безпеки інформаційної роботи, адміністрування інформації; 
  • пошук інформації; 
  • реєстрація і облік інформації; 
  • аналіз інформації і синтез знань з різних джерел (аналітико-синтетична перобка первинної інформації, у теперішній час з обов`язковим використанням засобів Business Intelligence, Knowledge Management System, ін.); 
  • розповсюдження інформації.

Intеlligence в узагальненій дефініції OSINT можна розуміти також не як "розвідку", а як "аналітичні документи", "аналітичну інформацію", що отримані у результаті аналітико-синтетичної обробки законно добутої первинної інформації ("інформаційної руди"), з якої добувають "самородки знань" (knowledge nuggest).

Первинна інформація з відкритих джерел після її аналітико-синтетичної переробки може стати дуже цінними знаннями, які можуть стати секретними — якщо вони не відносяться до категорії інформації, яка не може бути віднесеною до державної таємниці. [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14]OSINT почали вивчати і використовувати юристи, PR-фахівці та спеціалісти в інших сферах бізнесу, у тому числі в Україні[15].

Огляд


Одна з найбільш детальних інформацій щодо OSINT у НАТО викладена у збірниках «NATO Open Source Intelligence Handbook» (2006—2017 р.р.) і «NATO Open Source Intelligence Reader» (2006—2017 р.р.), який згідно передмови надає вичерпну інформацію та різноманітні погляди на OSINT — інформація має відношення до всіх команд НАТО, цільових груп, країн-членів, цивільно-військових комітетів і робочих груп, а також інших організацій, які можуть планувати або брати участь у спільних операціях. Третій збірник у цій групі документів НАТО, «NATO Intelligence Exploitation of the Internet» (2002 р.) застарів і посилання на нього видалене, хоча він доступний в Інтернеті на інших ресурсах.

У розвідувальному співтоваристві США (англ. United States Intelligence Community, IC), термін «відкриті джерела» (англ. open sources) вказує на загальнодоступність джерела (на відміну від секретних джерел та джерел з обмеженим доступом). 

За твердженнями аналітика ЦРУ Шермана Кента, висловленими у 1947 році, політики отримують з відкритих джерел до 80 відсотків інформації, необхідної їм для прийняття рішень у мирний час. Пізніше колишній керівник РУМО США (1976—1977) генерал-лейтенант Самуель Вілсон зазначав, що «90 відсотків розвідданих приходить з відкритих джерел і лише 10 — за рахунок роботи агентури»[10][9].  У 2018 році аналітик дирекції науки і технологій ЦРУ Стівен К. Меркадо у статті, що стосується OSINT «Переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами», написав, що потребують переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами… Відкриті джерела часто рівні або перевершують секретну інформацію при моніторингу та аналізі таких нагальних проблем, як тероризм, розповсюдження зброї та контррозвідка[16].

OSINT доповнює і знаходиться в екосистемі таких видів розвідки як HUMINT (Human Intelligence — агентурна розвідка), SIGINT (Signals intelligence — радіоелектронна розвідка), MASINT (Measurement and signature intelligence з 1986 року у США — вимірювання та розпізнавання фізичних полів, може відноситися до радіоелектронної розвідки), GEOINT (Geospatial Intelligence — геопросторова розвідка), до якої часто відносять IMINT (Imagery intelligence — видову розвідку, яка спочатку було аеророзвідкою), тощо. OSINT часто відносять до STRATINT (Strategic intelligence), але часто її використовують для інтерпретації й уточнення інформації інших видів розвідки і навпаки. 

Широке розповсюдження терміну OSINT на радянському просторі почалося на основі відомостей про широке використання і ефективність OSINT у США у роки Другої світової війни і після неї у дослідженнях неурядового центру стратегічних досліджень RAND Corporation та підрозділу OSINT ЦРУ США Foreign Broadcast Monitoring Service, FBMS (Інформаційної служби зарубіжного мовлення).

OSINT у військовій сфері подібна до застосування Competitive Intelligence (Конкурентної розвідки) у сфері бізнесу, яка часто закривається більш широким терміном «Аналіз консолідованої інформації»[8]. Важливою основою їх є також Content Analysis (Контент-аналіз) — якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Для кращого розуміння OSINT & CI можна навести такий приклад з історії їх розвитку: у 1881 році у Великій Британії Генрі Ромейке домовився з оптовим продавцем газет Curtice про використання нерозпроданих примірників. У результаті багато громадських діячів того часу регулярно замовляли й отримували вирізки газетних публікацій, в яких згадувалося їх ім'я. Так було відкрито у Лондоні перше у світі Бюро газетних вирізок, яке відразу одержало широку популярність, див вікі-сторінку Broadcast Monitoring.

З ростом кількості інформації і апаратних можливостей комп'ютерів (пам'ять, швидкодія) почала значно зростати кількість потенційно корисної інформації з відкритих джерел та почав різко зростати рівень автоматизації її моніторингу й аналітико-синтетичної переробки [4]. Важливими програмно-аналітичними засобами ділової-аналітики (Business Analytics), OSINT, CI та контент-аналізу з середини 1990-х років стали Text Mining, Knowledge Management System (Системи управління знаннями) Business Intelligence (OLAP, Data Mining, ін.) [4][12].

Активне використання великої кількості коментарів у веб-виданнях і соціальних мережах, ін., привели до визначення big data (великих даних) і початку Big Data Age (Ери великих даних) у 2010 році [4]. Це активізувало розвиток і застосування оновлених концепцій, методологій, технологій, засобів Business Analytics, OSINT, CI, контент-аналізу, аналізу консолідованої інформації, що проявилося насамперед у сфері бізнесу бід брендами Web Mining, Social Media CRM, Social Media Analytics[17][18][19][20]. Почали активно розвиватися автономні часткові засоби у об'єднаній сфері Business Intelligence+ (Data Mining & Text Mining & Knowledge Management System), для прикладу: Machine Learning, Opinion Mining, Sentiment Analysis[21][18][6][5]. У деяких випадках у США термін Machine Learning використовують як "легенду прикриття" для Gornment Business Intelligence, який "ріже слух" громадскості.

Крім цього, сучасні веб-системи перетворилися по суті у Мережеві Ергатичні Організми (Network Ergatic Organizm), які можуть виконувати різні дії, у тому числі за допомогою чат-ботів (англ. chatbot) забезпечувати спрощене спілкування з людьми-користувачами, насамперед у Вікіпедії, у соцмережах[19]. За багатьма свідченнями, чат-боти у соцмережах активно використовувалися у гібридній війні проти України. Згідно «тесту Тьюрінга», можна вважати, що створена людиною система має штучну свідомість або інтелект (Artificial Intelligence), якщо під час спілкування з нею людина не зможе відрізнити штучну систему від людини. 

Тобто, у теперішній час програмні веб-засоби OSINT, ймовірно, почали виконувати не тільки розвідувальні функції, але й функції гібридного (людино-машинного) адаптивного інформаційного впливу на користувачів. Подібні процеси проходили, проходять і будуть проходити у багатьох сферах, для прикладу: наземні розвідувальні і ударні комплекси комплекси давно перетворили у розвідувально-ударні комплекси (РУК); відносно недавно створені розвідувальні БПЛА трансформують у розвідувально-ударні БПЛА;  і т.п.

Найбільший у відкритих джерелах кластер друкованих науково-практичних, монографічних досліджень науковців в Україні за тематикою кластера інформаційного пошуку в Інтернеті, який можна віднести до CI & OSINT, розміщений на вікі-сторінці та на персональному веб-сайті (російська та англійська мови) видатного українського науковця у цій сфері доктора технічних наук, професора Д. Ф. Ланде [20].

Прикладом найбільшої кількості відкритих практичних робіт в Україні в інтересах бізнес-організацій за тематикою Online media monitoring (Social Media CRM, Social Media Analytics), яку можна віднести до спорідненої з тематикою CI & OSINT — є сайт компанії SemanticForce — Online Media Monitoring, де можна ознайомитися з основними корпоративними клієнтами SemanticForse у сфері Social Media Analytics[22]. Головний виконавчий директор і засновник SemanticForce — Всеволод Гаврилюк у 2018 році виступив з презентацією серед тисячі програмістів на найбільшому Хакатоні у Східній Європі (Global Hack Weekend 2018). У 2012-2013 роках  опубліковано кілька наукових статей за спільною тематикою роботи Business Intelligence+Social media analytics/CRM.

В Україні у відкритому доступі розміщена інформація 2013 року щодо підготовки військових спеціалістів, сферу діяльності яких можна віднести до OSINT у розширеному специфічному тлумаченні — на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка[23]. Питання доцільності розміщення такої інформації у відкритому доступі в Інтернеті є дискусійним.

Джерела OSINT часто розділяють на 6-7 категорій інформаційного потоку, див. першоджерело на англомовній сторінці OSINT[24]:


1. Media (ЗМІ): друковані газети, журнали, радіо та телебачення з різних країн. 

2. Internet (Інтернет), онлайн-публікації, блоги, дискусійні групи, медіа громадян (наприклад, відео з мобільних телефонів, вміст, створений користувачами), YouTube та інші відео-хостинги, вікі-довідники та інші веб-сайти соціальних медіа (наприклад, Facebook, Twitter, Instagram та ін.). Ці джерела також випереджають безліч інших джерел через своєчасність і легкість доступу.

3. Public Government Data (Державні дані), публічні урядові звіти, бюджети, слухання, телефонні довідники, прес-конференції, веб-сайти та виступи. Хоча ці джерела походять з офіційних джерел, вони є публічно доступними і можуть використовуватися відкрито і вільно. 

4. Professional and Academic Publications (Професійні та академічні публікації), інформація, отримана з журналів, конференцій, симпозіумів, наукових праць, дисертацій та дисертацій. 

5. Commercial Data (Комерційні дані), комерційні зображення, фінансові та промислові оцінки, бази даних. 

6. Grey literature (Сіра література), технічні звіти, препринти, патенти, робочі документи, ділові документи, неопубліковані роботи та інформаційні бюлетені.

7. Додатково вказують, для прикладу:  Спостереження — радіомоніторинг, використання загальнодоступних даних дистанційного зондування землі та аерофотозйомок (наприклад, Google Earth).

З початком гібридної російської воєнної агресії РФ проти України кілька волонтерських груп зайнялись розвідкою відкритих джерел. Зокрема, значних успіхів в ній домоглись сайт ІнформНапалм та центр «Миротворець», який активно її використовує в своїх операціях та для наповнення бази даних проросійських терористів.

Історія

Російсько-українська війна

Російські підрозділи вторгнення, встановлені в результаті OSINT-розвідки соціальних мереж російських військових активістами групи Інформнапалм

Після початку російської збройної агресії проти України та захоплення Криму, на початку 2014 року активістами був створений ресурс ІнформНапалм. За час існування проекту проведено два ґрунтовні розслідування щодо катастрофи «Боїнга-777», збитого у небі над Донеччиною, впорядковано бази даних російських підрозділів, які воюють в Україні, і навіть таблиці з шевронами військовослужбовців РФ. Матеріали сайта загалом виходять 22 мовами. За словами засновника, журналіста Романа Бурка, першими до команди долучилися волонтери з Криму та Грузії, потім приєдналися жителі окупованого Донбасу, вільної частини України та інших країн світу[25].

Також методи OSINT є головним джерелом інформації для центру «Миротворець», який публікує особисті дані бойовиків незаконних збройних формувань та російських військовослужбовців, що воюють на території України.

Значну увагу до аналізу відкритих джерел приділила спільнота Bellingcat, створена британським активістом Еліотом Хіггінсом 15 липня 2015[26]. Зокрема, волонтери проекту провели розслідування катастрофи MH-17. Отримана доповідь буде використана в офіційному розслідуванні події[27]

Також, завдяки супутниковим знімкам Google Earth та доступним у вільному доступі відео подій, активісти спільноти змогли встановити, що в період з 14 липня 2014 до 8 серпня 2014 року з території Росії було здійснено декілька артилерійських обстрілів українських військових на території України[28][29]. Зокрема, обстріл біля Зеленопілля угрупування Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, біля Амвросіївки, Червонопартизанська, Хмельницького.

В 2015—2016 році було реалізовано всеукраїнський проект OSINT Academy, покликаний передати знання про інструменти розвідки по відкритих даних усім охочим. В рамах проекту було проведено 25 тренінгів в 19 містах України, а також записано 20 відкритих відео-уроків про використання методик OSINT. Тренером та автором відео-курсу виступив директор неурядової громадської організації Інститут постінформаційного суспільства, радник міністра інформаційної політики — Дмитро Золотухін.

Див. також

Примітки


↑ 
Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки (uk) 0 (1(64)). с. 60–69. ISSN 1728-4260.doi:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.


↑ 

↑ 




↑ 
Pang, Bo; Lee, Lillian; Vaithyanathan, Shivakumar (2002). «Thumbs up? Sentiment Classification using Machine Learning Techniques». Proceedings of the Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing (EMNLP). pp. 79–86.

Спеціальність: 7.03020401 Міжнародна інформація Спеціалізація: Розвідувально-інформаційне забезпечення (за мовами) діяльності військ (сил). Програма комплексного державного екзамену курсантів п'ятого курсу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. http://mil.univ.kiev.ua/files/63_1290008026.pdf

The US Intelligence Community. ASIN 0813349184.
↑ 

Література

OSINT - воєнна розвідка відкритих джерел (копія 05.02.2019 року авторських матеріалів на сторінці вікіпедії "Розвідка відкритих джерел" (OSINT). Блог BI and DSS (Business Intelligence and Decision Support System), Круковський Ігор, українська мова.



Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки (uk) 0 (1(64)). с. 60–69. ISSN 1728-4260. doi:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.

І.А. Круковський, В.Л. Гаврилюк, Б.А. Хомів Проблемні питання використання і розвитку засобів SocialMedia Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence та з елементами ГІС – на прикладі платформи SemanticForce / "IVСічневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум ) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 р. - С. 42-45.








Коментарі