Перейти до основного вмісту

ПРО ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ ДІЛОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСНОВІ IDC`S BUSINESS ANALYTICS SOFTWARE TAXONOMY

І.А. Круковський,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник,
доцент кафедри управління та адміністрування,
Житомирський інститут МАУП
І.С. Дзюба,
старший викладач кафедри управління та адміністрування,
Житомирський інститут МАУП


ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
ПИТАНЬ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСНОВІ IDC`S BUSINESS ANALYTICS SOFTWARE TAXONOMY


Діяльність всіх державних, приватних і громадських організацій включає процеси збору, обліку, накопичення та аналізу різноманітної інформації для підвищення ефективності рішень. Тому актуальним є вивчення рекомендацій провідних світових консалтингових компаній щодо її обробки [1, 2]. 

Аналіз тематичних джерел знань показує, що провідними  консалтинговими компаніями у світі, в ІТ-сфері є IDC, Gartner, Forrester [3,4,5]. Представництво консалтингової компанії IDC є в Україні [6]. Провідною консалтинговою організацію у державній сфері є PCAST (Рада консультантів Президента США з науки і  технологій), яка входить до складу, OSTP (Офіс Президента США з наукової і технологічної політики) [1]. 

Аналіз джерел знань про ІТ на пострадянському просторі показує, що “консервація” термінології радянського часу, у теперішній час гальмує вивчення і реалізацію передових ІТ в Україні. Адже світ став глобальним, перейшов на рівень Globalization 3.0 (“Глобалізація 3.0”) [2, 8]. Зазначимо, що всі провідні компанії в Україні мають реалізовані передові ІТ-системи та використовують сучасну англомовну термінологію. 

Проведений аналіз підтверджує необхідність вивчення ІТ глобального розповсюдження у процесі підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сферах: менеджмент, фінанси, банківська справа та страхування, облік і оподаткування, медицина, психологія, соціологія, маркетинг, політологія, правознавство та ін.


Метою статті є визначення таксономії інформаційно-аналітичних технологій та програмних додатків для вивчення студентами у ВНЗ.

Консалтингові компанії Gartner, Forrester, IDC, як правило, щороку видають звіти про ІТ-технології у сфері бізнесу і їх лідерів у їх постачанні. Звіти містять також спеціальні графіки та схеми (таксономії), які наочно відображають зміст  рекомендацій.

Для прикладу, у компанії Gartner – це діаграми «Gartner Magic Quadrant for Business Intelligence and Analytics Platforms…», у Forrester – це «The Forrester Wave™: Agile Business Intelligence Platforms …», у компанії IDC – це «IDC's Business Analytics Software Taxonomy …» [2-6]. Найкраще зрозуміти структуру системи програмних засобів для ділової аналітики (статистики) дозволяє IDC`s Business Analytics Taxonomy (класифікація) програмного забезпечення для бізнес-аналітики), яка щорічно оновлюється. Термін «ділова аналітика» можливо вважати дуже близьким за змістом до терміну «прикладна статистика». 

Нижче подано доступний в інтернеті варіант IDC Business Analytics Software Market Taxonomy 2014 року, а також варіант IDC Business Analytics Taxonomy, який перекладений на українську мову, з додатковою нумерацією. 

IDC`s Business Analytics Software Market Taxonomy 2014 (forbes.com)
Рис.1. IDC`s Business Analytics Software Market Taxonomy 2014 (forbes.com).

 У поданому нижче авторському перекладі цієї таксономії, до її основних компонентів додана нумерації, що дозволяє більш зручно пояснювати зміст її підсистем та елементів. Підсистеми для часткових сфер аналітичної роботи (статистики) доцільно створювати у підсистемі №1. Їх можна будувати як модифіковану DSS/BI 2.0 DSS/BI 3.0 (Decision Support System / Business Intelligence – Система підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence), яка передбачає реалізацію концепції Business Intelligence + KMS (Knowledge Management System – Система управління знаннями) [2, 13-17]. Зазначимо, що концепція Business Intelligence + KMS відображає підходи, які реалізовані у всіх сучасних інформаційно-аналітичних системах під різними маркетинговими назвами. 

IDC Business Analytics Taxonomy 2013
Рис. 2. IDC Business Analytics Taxonomy 2013 [11, 12].

Висновки і перспективи подальших досліджень. 

1. Вивчення IDC Business Analytics Taxonomy та інших рекомендацій провідних світових консалтингових груп дає конкурентні переваги у всіх сферах ділової діяльності, а також забезпечує підтримання рівня компетентності фахівців протягом всього життя. 

2. Кожен звітний документ провідних світових консалтингових груп має вартість більше ніж 1000 $, тому у більшості випадків можна ознайомитися лише з їх безкоштовними відкритими версіями, у яких не гарантована повна достовірність і повнота консалтингової інформації. Це потребує додаткової науково-дослідної роботи з метою доповнення й уточнення консалтингових документів. 

3. Кожна велика і мала організація у державній сфері та у сфері бізнесу потребує своєї концепції обробки табличної і текстової інформації, яка повинна бути узгоджена з IDC Business Analytics Taxonomy, відповідати своїй частковій проблемній області роботи та бути узгодженою з концепціями, технологіями і програмними засобами у взаємодіючих організаціях. Обробка інформації у підпорядкованих організаціях повинна здійснюватися згідно концепції обробки інформації в організації більш високого ієрархічного рівня. 

4. Перспективою подальших досліджень є опис архітектури удосконалених систем підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence (DSS BI), які уточнюють і удосконалюють існуючу таксономію систем підтримки прийняття рішень та IDC Business Analytics Taxonomy. Їх узагальнена архітектура представлена на початку 2016 року і є розвитком раніше запропонованих і реалізованих на практиці систем [13-18]. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. President's Council of Advisors on Science and Technology [Електронний ресурс]: – режим доступу : https://www.whitehouse.gov/administration/eop/ostp/pcast. 

2. Круковський І. А. Business Intelligence+KMS. DSS-BI.com.ua. [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://dss-bi.com.ua/ 

3. IDC. Analyze the Future. [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://www.idc.com. 

4. Gartner [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://www.gartner.com. 5. Forrester [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://www.forrester.com. 

6. IDC Ukraine. [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://idcukraine.com/ru/. 

7. PCAST (President’s Council of Advisors on Science and Technology). Report to the President And Congress «Designing a Digital Future: Federally Funded Research and Development in Networking and Information Technology». December 16, 2010. [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://www.whitehouse.gov/administration/eop/ostp/pcast. 

8. The World is Flat (ISBN 1-59397-668-2), Thomas L. Friedman, pg 421 

9. The Networking and Information Technology Research and Development (NITRD) Program. [Електронний ресурс]: – режим доступу : https://www.nitrd.gov/. 

10. PCAST (President’s Council of Advisors on Science and Technology) // Report to the President And Congress «Designing a Digital Future: Federally Funded Research and Development in Networking and Information Technology» (16.12.2010) [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/microsites/ostp/pcast-nitrd-report-2010.pdf . 

11. Нотатки про Business Intelligence+. [Електронний ресурс]: – режим доступу : DSSBI.com.ua: http://dss-bi.com.ua/WP/ . 

12. Система+. [Електронний ресурс]: – режим доступу : http://dss-bi.com.ua/System/ . 

13. Круковський І. А. Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence у розширеному тлумаченні / І. А. Круковський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – Вип. 2 (53). – С. 103–111. 

14. Круковський І. А. Удосконалені вимоги до реалізації OLAP у DSS для часткових проблемних областей інформаційно-аналітичної роботи : військ.-техн. зб. / І. А. Круковський // Академія сухопутних військ. – 2010. – Вип. 3. – С. 26–32. 

15. Валюх А. І. Експертна система, узгоджена з Business Intelligence 2.0 / А. І. Валюх, І. А. Круковський, В. Л. Сімаков // Вісник ЖДТУ. – Житомир, 2011. – Вип. 2 (57). – С. 53– 62. 

16. Круковський І. А. Проблемні питання розробки і реалізації Geospatial Business Intelligence / І. А. Круковський // Геоінформаційні системи у військових задачах : ІІ наук.- техн. семінар. – Львів : Академія Сухопутних військ, 2011. – С. 117–125. 

17. Круковський І. А. Проблемні питання використання і розвитку засобів Social Media Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence та з елементами ГІС – на прикладі платформи SemanticForce / І. А. Круковський, В. Л. Гаврилюк, Б. А. Хомів // "IVСічневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум ) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів. - С. 42-45. 

18. Google +, Sistem Plus. [Електронний ресурс]: – режим доступу : https://plus.google.com/+Sistemplk7.


Подана вище малодоступна в Інтернеті стаття опублікована у 2014 році, проте, вона цілком актуальна і у 2022 році. Це легко перевірити. Вже є оновлена відповідна таксономія IDC, яка враховує засоби обробки Big Data, проте її розгляд виходить за рамки цієї статті.

Першоджерело статті: Модернізація українського суспільства в умовах євроінтеграції: [збірник наукових робіт] / за заг. ред. Т.В. Семенюк, С.М. Коляденко, Н.П. Павлик. — Житомир : Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2016. — 130 с.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Недоліки статей Вікіпедії, які варто подолати для підвищення довіри до неї (21.05.23 виправлена дезінформація хакера)

Часто вікі-статті пишуть "всі кому не лінь" під чудернадськими нікнеймами ("легендами прикриття"), а потім правлять також "всі кому не лінь", через який завгодно час. Досвідчені вікі-ігромани у Вікіпедії є авторами кількох сотень чи тисяч вікі-статей та авторами кількох десятків тисяч вікі-правок чужих статей (це не описка), див. ст. Вікіпедія - це "енциклопедія" без довіри?  (гіперпосилання виправлено 20.05.2023 р. після заміни хакером) Найчастіше доповнення вікі-статей здійснюють кластери вікі- ігроманів  з числа вікі-патрульних та вікі-адміністраторів Вікіпедії, які для самореклами і вікі-рейтингу намагаються "відмітися" у максимальній кількості вікі-статей, ін., див. для прикладу:   Вікіпедія: патрульні  (patroller), Вікіпедія: рейтинг .  Є випадки, коли кластери вікі-ігроманів редагували тексти і посилання у статтях більше ніж 8 років, проте жоден з них не помічав елементарні принципові семантичні помилки першого

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що її попередній варіант у Вікіпедії базувався на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійснюється без порушення законодавства. OSINT - це важлива неві

Концепція Ноосфери та мережеві ергатичні організми, мережево-центричні системи і війни, Інтернет речей (уточнено 06.12.19)

Ноосфе́ра (грец. νόος — «розум» і σφαῖρα — «сфера») — сфера розуму; сфера взаємодії суспільства та природи, у межах якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором розвитку. У 1944 році сформований Зако́н Ноосфе́ри Верна́дського — положення про перетворення Біосфери, згідно з яким на сучасному рівні розвитку вона неминуче перетворюється в Ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль в розвитку природи відіграє розум людини.  Як зазначив В.І. Вернадський відповідний термін було введено французьким математиком та філософом Е. Ле Руа разом з його другом Тейяром де Шарденом після їх детального знайомства з вченням Вернадського про біосферу під час його лекцій у Парижі в 1923 р. При цьому Ле Руа визначав ноосферу як сучасну стадію, що її геологічно переживає біосфера. Початок Ноосфери доцільно визначити з того часу, коли розумові дії людей досягли за силою впливу на геосферу і біосферу потужності «геологічної сили» - це явно сталося не пізніше ніж після побудови  Суець