Перейти до основного вмісту

Десятки тисяч китайських відеокамер в Україні роками передавали інформацію на сервери в Росії?

У 2023 році чимало ЗМІ опублікували давно очевидні (проте недокументовані) відомості про використання  десятків чи сотень тисяч  відеокамер в Україні, які роками передавали інформацію на сервери в Росії. У тому числі це відеокамери, які забезпечили повний контроль Чорнобильської АЕС, інших критичних обєктів. У російській системі відеоспостереження з китайськими відеокамерами в Україні реалізовані алгоритми аналізу відеоінформації (Cloud Business Intelligence) найвищого світового рівня, у тому числі побудова теплових карт, ін. Разом із технологіями Big Data Analytics міжнародних телекомунікаційних компаній російського походження Kyivstar, Vodafon (MTC) це давало і дає російським спецслужбам тотальний контроль над Україною і українцями від початку користування мобільними телефонами, особливо сматфонами, комп'ютерними планшетами, ноутбуками й іншими ПЕОМ.  Українська компанія турецького походження, яка належала Рінату Ахметову  Lifecell, у Турції мала біля 10% акцій у власності РФ. Відомий вислів "Хто володіє інформацією - той володіє світом" реалізований Росією у повній мірі щодо України. І знову, це можливо лише завдячууючи технологічній допомозі зі сторони КНР. Все починається не із шпигунськких програм, а з офіційних функцій, які дозволяють визначати місцезнаходження і пересування  відеокамер і компютеризованих пристроїв.

Ця публікація має п'ять підзаголовків, виділених жовтим кольором.

Журналісти-розслідувачі «Схем» (Радіо Свобода) провели експеримент, який показав, що відео з таких камер за допомогою російського софту, перш ніж потрапити на телефон чи комп’ютер споживача, потрапляє на сервери, розташовані прямо в Москві, які належать компаніям, що мають зв’язки з ФСБ РФ.

Камери з програмним забезпеченням TRASSIR упродовж останніх двох десятиліть масово закуповували і встановлювали як державні підприємства, – зокрема, ЧАЕС, Адміністрація морських портів, так і приватний бізнес, – наприклад, «Нова пошта», «Велика кишеня». Купували ці камери і пересічні українці для встановлення у своїх приватних оселях. Використання цієї російської технології українська держава обмежила лише 27 лютого 2022 року, заблокувавши доступ до мільйонів російських IP-адрес.

У межах розслідування «Схеми» провели експеримент за допомогою фахівців в IT-сфері з «Лабораторії комп’ютерної криміналістики» та «Лабораторії цифрової безпеки», підключивши камеру з софтом TRASSIR до інтернету через комп’ютер. Експеримент показав, що пристрій спочатку зв’язується з серверами та відправляє туди відео, а вже потім інформація потрапляє на комп’ютер користувача.

За допомогою сервісів деанонімізації IP-адрес, журналісти з’ясували, що сервери розташовані в Москві і належать компаніям «Диджитал Нетворк», клієнтами якої є найбільший російський пошуковик Яндекс та федеральний канал «Звезда», та «ВК» – що, зокрема, є власницею забороненої в Україні російської соцмережі «Одноклассники» та сервісу електронної пошти Мail.ru.

Обидві компанії-власниці серверів, на які потрапило відео внаслідок експерименту – тісно пов’язані з діяльністю російських спецслужб та правоохоронних органів – ФСБ та МВС. Наприклад, компанія «Диджитал Нетворк» офіційно надавала послуги з підключення інтернету щонайменше з 2015 по 2017 роки військовій частині №43753 зі структури ФСБ РФ, більш відомій в Росії під назвою як «Центр захисту інформації та спеціального зв’язку ФСБ РФ».

У розслідуванні йдеться, що камери з російським софтом почали з’являтися в Україні щонайменше з 2004 року. Офіційно, починаючи з 2016-го року, в країну завезли понад 10 тисяч камер – відповідно до даних з імпортно-експортної бази Importgenius за цей період. Останні такі поставки відбулись у лютому 2022 року. На великих українських рітейл-маркетах, як «Алло» та «Rozetka», така продукція також масово продавалась роками. Наприклад, один із постачальників такого рітейлу зазначав, що лише за два роки їм вдалося продати 20 тисяч камер в Україні.

Одним із державних клієнтів TRASSIR щонайменше з 2011 року було державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» – про що свідчить лист, надісланий від АЕС російській DSSL. У ньому держпідприємство дякувало за «професійне рішення для систем безпеки особливо важливих державних об’єктів». У 2016 році підприємство знову отримало ПЗ TRASSIR, про що свідчать дані ImportGenius.

На запит журналістів «Схем» в ДСП «Чорнобильська АЕС» визнали, що TRASSIR у них був і відмовились від нього в 2023 році.

На АЕС зазначили, що «сервери і ПЗ TRASSIR використовуються в замкнутій ієрархічній локальній мережі без доступу до мережі «Інтернет», що унеможливлює несанкціонований доступ».

Також у 2017 році, йдеться у розслідуванні, Полтавська міська рада закупила за бюджетний кошт російське програмне забезпечення TRASSIR, до якої було приєднано понад 300 камер – в межах проєкту «Безпечне місто». Журналісти «Схем» перевірили, що ці камери і досі працюють у Полтаві на російському софті, попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну. У мерії кажуть, що «інформація закрита і не може потрапляти до серверів в РФ», водночас вони порадили звернутися до обслуговуючої приватної компанії – «Явір-2000». Але у фірмі не відповіли по суті на це питання. Згодом у Полтавській міськраді повідомили, що досі шукають гроші на оновлення системи відеоспостереження «Безпечне місто» вже без російського ПЗ.

Закуповував ці камери та софт після 2014 року і великий приватний бізнес, серед яких дилери називали такі компанії, як Kernel, Interpipe, P&G, «Велика кишеня», «Нова пошта», телеканал «1+1», KAN Development, «Укрбуд», Алло, «Цитрус», «Ельдорадо», IMAX та багато інших.

Журналісти «Схем» звернулися із запитами до всіх зазначених компаній, але відповідь отримали лише від деяких з них. У мережі «Цитрус» повідомили, що після тест-драйву системи TRASSIR відмовились від її використання, а в «Ельдорадо» хоча і не заперечили використання цієї системи у минулому, заявили, що наразі в жодному приміщенні її не використовують.

У «Новій пошті» запевнили, що відмовилися від використання TRASSIR у 2019 році, але «в низці приміщень він продовжує функціонувати, хоча вже не обслуговується та не оновлюється». Водночас у компанії зазначили, що під час користування російським програмним забезпеченням використовували закриту локальну мережу, що мало обмежити можливість витоку даних.

27 лютого 2022 року спеціальна комісія при Держспецзв’язку ухвалила рішення, згідно з яким всі українські інтернет-провайдери мали заблокувати доступ до десятків мільйонів російських IP-адрес, серед яких опинились і сервери компанії TRASSIR. Але й досі, увімкнувши VPN (сервіс з підміни IP-адреси користувача), користувачі мають можливість користуватись цим російським софтом – відправляючи таким чином весь відеопотік на сервери у Москві, що підтвердив експеримент «Схем».

Бренд TRASSIR належить російській компаній DSSL, яка працює в Україні вже щонайменше 20 років, а один із її ключових постачальників – фірма «Трассір ЄС». Журналісти запитали, чи співпрацюють вони досі і чи відомо українській компанії про можливу передачу відео на російські сервери. У відповідь там зазначили, що розірвали угоду щодо використання ПЗ TRASSIR у квітні 2023 року.

«Сама камера, всі які вони є, і які були, так прошивка в них закладена, що вони зв’язуються з одним IP-шником. Ці камери можна було б навіть перепрошити, щоб цей IP-шник знаходився просто в Україні. Але ж це нереально, це уявіть, це сотні тисяч камер просто звʼязані», – так пояснив журналістам технічний спеціаліст компанії Віталій Федоренко.

«Схеми» звернулись до державних органів, які мали б контролювати розповсюдження російського софту в Україні і завчасно попередити про ризики під час використання ПЗ TRASSIR. В СБУ зазначили, що звертали на цей софт увагу ще у 2020 році. Тоді Львівська ОДА оголосила тендер на закупівлю камер з російським софтом, а спецслужба попередила, що програмне забезпечення дозволяє розпізнавати «номерні знаки авто, залізничні номери на потягах, обличчя водіїв та пасажирів» і що це «могло бути використано для отримання інформації про пересування військової техніки залізничним транспортом та загальними автошляхами». Через це тендер скасували.

«Але на ситуацію з використанням TRASSIR на всій території України це майже не вплинуло», – йдеться у розслідуванні.

У відповіді на запит «Схем» також стало відомо, що у травні 2022-го, вже у розпал великої війни, Держспецзв’язку попередило «органи сектору безпеки та оборони» про те, що «компанія «TRASSIR/DSSL» співпрацює з федеральними міністерствами і службами сектору безпеки рф».

Наразі залишається й інший ризик, йдеться у розслідуванні: TRASSIR може повернутися на український ринок під виглядом закордонного продукту – зокрема, AziGuard від румунської компанії AziTrend. Це румунське ПЗ, але судячи з рекламних роликів компанії, складається з софту TRASSIR. Український постачальник «ТРАССІР ЄС», як повідомила у коментарі його керівниця, вже з ними співпрацює.



Найбільш відомий український сайт AIN  у 05/03/2019 року о 14.00 опублікував рекламну статтю "Trassir: видеомониторинг для бизнеса и анализ данных с помощью нейросетей". Цю статтю згідно лічильника вебвидання AIN переглянули 4732 разів. Публікація має мітки #видеонаблюдение #пиар і не має автора. Вона доступна у веб 10.12.2023 року. Далі дана копія цієї статті разом із зображеннями.  Зазначимо, що як завжди, в росії не знайшлося достаньо потужних розумних людей, які б не допустили цю ідіотську війну Росії, а навпаки, підтримували життєво взаємновигідний всім вступ України в ЄС і в НАТО.

Современные решения по видеоаналитике с помощью нейросетей позволяют контролировать и анализировать большие потоки людей, автомобилей, перемещение товаров и даже обеспечивают конверсию из посещаемости в покупки. Компания Trassir с 2002 года предлагает программное обеспечение и оборудование для видеоаналитики бизнес-деятельности. Компания предоставляет типовые решения для ритейла, складов, банков, производства и даже образовательных учреждений.

Не так давно офлайн-бизнесы могли только позавидовать аналитическим возможностям онлайн-сервисов и интернет-магазинов. Ведь инструменты вроде Google Analytics, Kissmetrics, Hotjar и многочисленные интеграции с рекламными площадками и дополнительными сервисами позволяют автоматически точно узнавать, откуда пришел каждый пользователь, сколько их всего на сайте, сколько уникальных, какая конверсия и даже то, где конкретно пользователь кликнул мышкой.

В Украине есть национальный продукт, который позволяет повторить то же самое в реальном мире с помощью видеонаблюдения и анализа видеоматериала. На основе данных можно оптимизировать процессы, снижать упущенную прибыль, управлять потоками посетителей и повышать лояльность клиентов.

Кроме того, эти технологии позволяют решать задачи безопасности, бизнес-аналитики, контроля персонала, оборудования и транспорта. Компания Trassir создает и предлагает такие решения: специальное ПО, оборудование, обучение персонала, сервисное обслуживание и техническая поддержка по всей Украине, что позволяет клиенту реализовывать проекты под ключ из одних рук.

Технологии придуманы и сделаны компанией Trassir, авторское право зарегистрировано в Минэкономразвития Украины (свидетельство № 84115), а в 2018 году компания стала «Выбором потребителя 2018».

Безграничные возможности видеоаналитики — это не пафосная фраза, а реальные кейсы самых крупных украинских брендов.

Топ-инструменты, которые решают самые болезненные проблемы бизнеса:

  • Trassir Face Recognition. Распознавание и поиск человеческих лиц по заранее настроенной базе (VIP-клиенты, персонал, «черный список» и др.).
  • Trassir ActivePOS. Трекинг воровства персонала и покупателей на кассе при помощи видеонаблюдения.
  • Trassir People Counter. Подсчет посетителей в заданной зоне, а также вычисление конверсии в супермаркетах: определение количества вошедших посетителей к чекам на кассе с возможной автоматизацией.
  • Trassir Queue Detector. Трекинг очередей для своевременного открытия и закрытия касс, снижает недовольство покупателей и упущенную прибыль.
  • Trassir Heat Map on Map. Тепловая карта потоков посетителей на карте помещения.

И это лишь некоторые из предоставляемых компанией решений. Помимо трекинга и мониторинга объектов и людей, ПО позволяет распознавать лица, искать по видео объекты, транспорт и людей, распознавать автомобильные номера и многое другое. Система поддерживает интеграцию с 99,9% IP-оборудования и с многочисленными системами автоматизации бизнес-процессов.

Решения от Trassir внедрили популярные украинские и международные бренды. Некоторые из наших клиентов: Kernel, Interpipe, P&G, «Велика кишеня», «Новая почта», ТВ-канал «1+1», KAN Development, «Укрбуд», Алло, «Цитрус», «Эльдорадо», IMAX и многие другие.

Комментарии топ-менеджмента компании о рентабельности и подходе к бизнесу

Какое будущее у систем видеонаблюдения и как вы видите роль компании Trassir в этом?

Отвечает директор Александр Палько (специалист в области менеджмента и VMS, «Руководитель года 2018»):

«Изначально видеонаблюдение позиционировалось лишь как инструмент обеспечения безопасности. За последние несколько лет мы реализовали ряд новаций, целью которых было использование видеонаблюдения для развития бизнеса во всех его отраслях. Команда наших разработчиков следует тенденциям IT-рынка и востребованности наших клиентов, внедряя новые современные решения на базе нейронных сетей».

Присутствует ли компания на международном рынке и есть ли планы выходить на него, чтобы нанести Украину на карту рынка видеонаблюдения?

Отвечает финансовый директор Олеся Палько (специалист в области финансового менеджмента и ВЭД, «Профессионал года 2018»):

«Trassir — это транснациональный бренд. Продукты Trassir представлены на территории Украины, Молдовы, Китая, Казахстана, Германии, Грузии, Азербайджана, Армении, ОАЕ, Румынии, Турции и других стран. Непосредственно наша компания занимается популяризацией и поддержкой продукта на территории Украины. Однако мы принимаем активное участие в поддержке наших международных европейских партнеров».

Поделитесь несколькими кейсами ваших клиентов. Какая окупаемость по внедрению?

Отвечает директор по продажам и маркетингу Сергей Богуш (специалист в области бизнес-менеджмента, продаж, digital-маркетинга и аналитики, «Профессионал года 2018»):

«На сегодня в Украине реализовано большое количество успешных проектов. Многие клиенты уже ощутили значительную разницу до и после использования нашего продукта.

Благодаря видеоаналитике Trassir многие крупные ритейлеры выявили новые виды потерь и мошенничества, создав условия для их минимизации. Согласно статистике, ритейл в Украине несет убытки 1,5–2% от общего объема продаж, и эта доля увеличивается. Наша технология позволяет минимизировать потери в разы, например, решение по контролю тележек и очередей в супермаркете увеличивает средний чек в 2,83 раза, а решение по мониторингу наполненности полок — это +0,5% товарооборота.

Средняя окупаемость проекта на одной торговой точке составляет 4–6 месяцев.

Также интеллектуальное видеонаблюдение обнаруживает факты возгорания (огонь, дым). На одном из крупных объектов нашего клиента Trassir сообщил о возгорании. В результате команда Госслужбы по чрезвычайным ситуациям прибыла на пожаротушение, и лишь потом сработали штатные датчики задымления».

Расскажите о техническом подходе в разработке продукта. Какие его особенности?

Отвечает технический директор Андрей Мотузенко (специалист в области видеоаналитики и VMS, «Профессионал года 2018»):

«Философия нашего продукта заключается не в разрушении существующей IT-инфраструктуры клиента, а в безболезненной интеграции. Основной задачей технического развития нашего продукта является широкий спектр и активное развитие различных систем, с которыми мы интегрируем наш продукт».

Отзывы клиентов

Клиенты благодарят компанию за внедрение сложных решений по видеонаблюдению. Вот, к примеру, отзыв ФК «Динамо»:

Футбольний клуб «Динамо», Киев:

«Висловлюємо подяку компанії Trassir за розробку та впровадження професійного комплексу для систем відеоспостереження за матчами. Працездатність, стабільність та результат роботи системи Trassir підтверджують правильність рішення при виборі постачальника високотехнологічних продуктів для систем відеоспостереження».

Чтобы узнать больше о том, как работает система и подобрать решение для своего бизнеса, нужно оставить заявку на пробную демонстрацию на сайте. Демонстрация длится 40 минут, а наш менеджер поможет выбрать решение под нужды бизнеса.

Будущее наступает! Скоро и в Украине такие технологии станут на службу современному бизнесу и будут делать жизнь каждого украинца лучше. 

Український сайт АІН 08 грудня 2023 року о 17.51 від імені Віри Олійник з тегами #новини #відео опублікував статтю більш правдивого змісту: "Тисячі камер відеоспостереження в Україні могли передавати дані в росію". Знову "могли передавати", хоча всі  CIO CDO, CKO, CDTO, розуміють, що ці дані були важливою інформаційно-аналітичною основою підтримки російського вторгнення в Україну. Зазначимо, що як завжди, в росії не знайшлося достаньо потужних розумних людей, які б не допустили цю ідіотську війну Росії, а навпаки, підтримували життєво взаємновигідний всім вступ України в ЄС і в НАТО.

Тисячі камер відеоспостереження в Україні могли передавати дані в росію

В Україні встановлені тисячі камер відеоспостереження з програмним забезпеченням від російського виробника TRASSIR/DSSL, які могли роками передавати дані на російські сервери. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схем», проєкту Радіо Свобода.

  • Камери із софтом країни-агресора використовувалися як на критично важливих державних підприємствах, так і приватним бізнесом. Купували ці камери і пересічні українці для своїх домівок
  • Серед держпідприємств, які використовували TRASSIR, були Чорнобильська АЕС, Полтавська міська рада та Адміністрація морських портів. Серед приватних компаній — «Нова пошта», «Велика кишеня», Kernel та Interpipe.

У розслідуванні йдеться, що камери з російським софтом почали з’являтися в Україні щонайменше з 2004 року. Офіційно, починаючи з 2016-го року, вже після анексії Криму та вторгнення на Донбас, в країну завезли понад 10 000 камер. Останні такі поставки відбулись у лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення.

На великих українських ритейл-маркетах, як Алло та Rozetka, така продукція також масово продавалась роками. Наприклад, один із постачальників такого ритейлу зазначав, що лише за два роки їм вдалося продати 20 000 камер в Україні.

Державні органи, які мали б контролювати розповсюдження російського софту в Україні, не змогли запобігти цій загрозі.

У 2020 році СБУ втрутилась у тендер на закупівлю відеокамер з софтом TRASSIR для Львівської ОДА, але це не призвело до заборони використання цього програмного забезпечення. У відомстві лише відповіли журналістам, не можуть розкривати деталі своєї контррозвідувальної діяльності.

Держспецзв’язок проводив експертизу обладнання і програмного забезпечення у 2019 році, але висновком з журналістами не поділились. Лише у 2022 році у розпал війни відомство попередило «органи сектору безпеки та оборони» про те, що «компанія TRASSIR/DSSL співпрацює з федеральними міністерствами і службами сектору безпеки рф».

Існує ризик, що TRASSIR може повернутися на український ринок під виглядом закордонного продукту.

У 2023 році на український ринок було виведено програмне забезпечення AziGuard від румунської компанії AziTrend. Це програмне забезпечення складається з софту TRASSIR, але його продають як румунський продукт.

Також були локальні (?) спроби окремих (?) підрозділів СБУ щодо недопущення російського відеоспостереження за інфраструктурою України через 6 років після прямої агресії у 2013...2014 рках "зелених чоловічків" РФ і захоплення росією частини території України (АРК, частина Донецької і Луганської областей). Це видно із статті: "CБУ попередила використання російського програмного продукту для камер відеоспостереження на Львівщині" (16:54, 28 січня 2020, Кібербезпека, Безпека держави). Таким чином, бездіяльність СБУ допомогала ідіотам в РФ і їх сексотам в Україні розвязати війну, внаслідок якої загинули сотні тися людей і може початися остання світова війна. Зберегти світ, забезпечити мир може лише швидкий вступ України до ЄС і НАТО по новим швидким правилам. Боротьба з корупцією повинна продовжуватися у всіх країнах у рамках ЄС і НАТО. 

Копія статті на сайті СБУ: "Служба безпеки України попередила використання російського програмного продукту для камер відеоспостереження на автодорогах Львівської області".

Департамент дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації наприкінці минулого року оголосив тендер на закупівлю відеокамер на 8 мільйонів гривень. Переможцем стала місцева фірма.

Оперативники спецслужби у ході перевірки встановили, що комерсанти використовують програмне забезпечення розробки РФ. Система дозволяє розпізнавати номерні знаки авто, залізничні номери на потягах, обличчя водіїв та пасажирів. За висновками експертів, продукт містить функцію віддаленого адміністрування шляхом використання вихідного програмного коду з території Росії. Це могло бути використано для отримання інформації про пересування військової техніки залізничним транспортом та загальними автошляхами.

У результаті вжитих СБУ заходів тендерним комітетом департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської ОДА тендерні торги визнані такими, що не відбулися, а тендер скасовано.

Зазначимо, що програмне забезпечення управління системою відеонагляду міста було використано певними особами у міськраді та поліції для злочинних цілей, у тому числі для фізичного впливу з метою перешкоджання подібним розслідуванням. Інформація про це передана до поліції для проведення розслідування.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Недоліки статей Вікіпедії, які варто подолати для підвищення довіри до неї (21.05.23 виправлена дезінформація хакера)

Часто вікі-статті пишуть "всі кому не лінь" під чудернадськими нікнеймами ("легендами прикриття"), а потім правлять також "всі кому не лінь", через який завгодно час. Досвідчені вікі-ігромани у Вікіпедії є авторами кількох сотень чи тисяч вікі-статей та авторами кількох десятків тисяч вікі-правок чужих статей (це не описка), див. ст. Вікіпедія - це "енциклопедія" без довіри?  (гіперпосилання виправлено 20.05.2023 р. після заміни хакером) Найчастіше доповнення вікі-статей здійснюють кластери вікі- ігроманів  з числа вікі-патрульних та вікі-адміністраторів Вікіпедії, які для самореклами і вікі-рейтингу намагаються "відмітися" у максимальній кількості вікі-статей, ін., див. для прикладу:   Вікіпедія: патрульні  (patroller), Вікіпедія: рейтинг .  Є випадки, коли кластери вікі-ігроманів редагували тексти і посилання у статтях більше ніж 8 років, проте жоден з них не помічав елементарні принципові семантичні помилки першого ...

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що раніше створена сторінка про OSINT у Вікіпедії базувалася на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Далі визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійсню...

Виключна економічна зона України - використання безпілотників згідно міжнародного права

Карта напрямків російської агресії у Чорному морі і у Азовському морі на фоні виключних (морських) економічних зон Виключна економічна зона (Exlusive Economic Zone) це морська зона (maritime zones), до 200 морських миль, де прибережна держава має суверенне право на використання природних ресурсів і ведення економічної діяльності - з гідно з Конвенцією ООН з морського права [1-6] .  Визначені також Територіальне море ( Territorial sea ), Прилегла зона ( Contiguous zone ), Міжнародні води ( International waters ) та континентальний шельф ( Continental shelf ) - див. схему нижче. Schematic map of maritime zones, Wiki. Якщо між узбережжями держав менше 400 морських миль, то межі ВЕЗ встановлюються як «серединна  лінія» -  у Чорному морі це  приблизно 84 морських милі (~140 км) від узбережжя України до Туреччини. Чорноморський флот ЗС РФ нахабно влаштовує військові морські навчання у ВЕЗ Туреччини, не кажучи про окуповані морські зони України і Грузії. Між Росією і Т...