Псевдокод як засіб спрощення розуміння алгоритмів і прототопів програм

Псевдокод — це неформальний опис алгоритму, який поєднує елементи природної мови та синтаксис мов програмування для того, щоб зробити алгоритм зрозумілим для людини, а не для комп'ютера. Він спрощує деталі, які є специфічними для конкретної мови програмування, і фокусується на логіці кроків, що виконує алгоритм. 

Основні характеристики псевдокоду 

• Неформальність: 

  Не існує єдиного стандарту псевдокоду; він залежить від контексту та того, для кого він призначений.
• Зрозумілість для людини: 

  Мета псевдокоду — полегшити розуміння алгоритму, тому він використовує слова, які легко сприймаються, та математичні позначення.
• Структура мов програмування: 

  Псевдокод використовує ключові слова, такі як IF, ELSE, WHILE, DO, щоб показати структуру управління алгоритмом, але без суворої специфіки мови.
• Спрощені деталі: 

  Він ігнорує деталі реалізації, такі як типи даних, специфічні виклики функцій, що робить його простішим для швидкого ознайомлення.

Навіщо використовується псевдокод?

• Навчання: 

  Це чудовий інструмент для вивчення основ програмування та алгоритмічного мислення, дозволяючи сконцентруватися на логіці, а не на синтаксичних тонкощах. 
• Планування: 

  Програмісти використовують його для планування та структурування складних алгоритмів перед написанням коду на певній мові програмування. 
• Документація: 

  Він допомагає документувати алгоритми, роблячи їх зрозумілими для інших розробників або для майбутнього перегляду. 

Спрощений приклад блок-схеми псевдокоду для реалізації функції виявлення порушення EEZ (Виключної економічної зони) України