Перейти до основного вмісту

Оцінка HRM системи «Імпульс» ЗСУ з точки зору корисності, переваг і потенційних ризиків.

Міністерство оборони України розпочало розгортання цифрової системи обліку та управління військовослужбовцями «Імпульс». Це перша цифрова система тактичного рівня, яка має запрацювати в кожній військовій частині Збройних Сил України.

✅ Позитивні аспекти

  1. Зменшення бюрократії

    • Автоматизація стройових наказів, довідок, обліку змін у службі зменшує ручну роботу й навантаження на кадрові підрозділи.

    • Військовослужбовці менше витрачатимуть часу на паперову тяганину.

  2. Актуальність даних у реальному часі

    • Командування бачить живу картину щодо особового складу (кількість, стан, місце служби).

    • Це допомагає приймати управлінські рішення швидше й точніше.

  3. Кіберзахист і стандарти НАТО

    • Авторизація за міжнародними стандартами — важлива гарантія, що система не буде «дірявою» з самого старту.

    • Доступ обмежений і прив’язаний до ролей.

  4. Модульність та інтеграція

    • Заплановане з’єднання з «Армія+», електронним документообігом, медичною системою → майбутній єдиний цифровий контур управління.

    • Це відповідає трендам НАТО (HRM + eHealth + eDocs в арміях США, Британії, Польщі).

  5. Розробка силами військових ІТ

    • Менший ризик комерційних «прокладок», більша довіра у військових.

    • Є можливість швидкого доопрацювання під реальні бойові потреби.


⚠️ Потенційні ризики

  1. Кіберзагрози

    • Навіть із захистом за стандартами НАТО, головний ризик — цілеспрямовані атаки РФ.

    • Витік або спотворення даних про особовий склад може мати катастрофічні наслідки.

  2. Людський фактор

    • Розподіл прав доступу, контроль над обліковими записами, недбалість адміністраторів — типові слабкі місця.

    • Якщо військовослужбовець із доступом переходить на бік ворога або нехтує правилами безпеки, система може стати джерелом витоку.

  3. Технічна залежність

    • Якщо «Імпульс» стане критичною точкою управління, атака на його інфраструктуру (DDoS, кібервтручання) може паралізувати кадровий облік.

    • Потрібні офлайн-резерви або дублюючі механізми.

  4. Надмірна централізація

    • Є ризик створення «єдиної бази всіх військових» → ціль №1 для ворога.

    • Потрібна багаторівнева сегментація даних і незалежні середовища.

  5. Розгортання у військах

    • Якщо впровадження буде поспішним, а персонал не навчений → система може працювати формально, а реальні дані зберігатимуться «на папері».

    • Важливо супроводити запуск якісними інструкціями та тренінгами.


🎯 Узагальнена оцінка

  • Сильні сторони: цифровізація, стандарти НАТО, інтеграція з іншими системами, зручність для командування.

  • Слабкі сторони: високі ризики кіберзагроз, залежність від дисципліни користувачів, потреба в офлайн-резервуванні; немає  згадки про застосування Business Intelligence - це може бути свідченням невідповідності аналітики сучасному рівню розвитку автоматизації ділової аналітики. 

  • Стратегічне значення: «Імпульс» може стати кістяком цифрового HRM  (Human Resourse Magement) у ЗСУ, що критично важливо для війни та реформування армії за стандартами НАТО. Також "Імпульс" може стати однією із найпотужнішєю зброєю противника, якщо він заволодіє інформацією з системи "Імпульс" і її функціями.

ДОВІДКА

Ключові функції управління людськими ресурсами


Ключові функції управління людськими ресурсами (Human Resourse Magement)

Управління людськими ресурсами (HRM) – це стратегічний підхід до управління робочою силою організації для максимізації продуктивності співробітників та досягнення бізнес-цілей Це включає низку заходів, зокрема рекрутинг, найм, навчання, компенсацію та розвиток співробітників, а також створення політик та забезпечення дотримання законодавства для сприяння продуктивному, зацікавленому та позитивному робочому середовищу. По суті , управління персоналом зосереджується на «людському капіталі» організації — її співробітниках — для створення кваліфікованої та мотивованої команди, яка сприяє загальному успіху компанії.  
  • Виявлення та наймання потрібних талантів через оголошення про вакансії, співбесіди та оцінювання. 
  • Забезпечення орієнтаційних програм та постійного навчання для підвищення кваліфікації та знань співробітників. 
  • Управління структурою заробітної плати, пільгами та іншими формами винагороди. 
  • Сприяння позитивним стосункам, вирішення конфліктів та забезпечення здорового робочого середовища. 
  • Створення та забезпечення дотримання політик, що регулюють поведінку, безпеку та благополуччя співробітників. 
  • Дотримання федерального, штатного та місцевого трудового законодавства для захисту працівників та уникнення юридичних проблем. 
  • Узгодження HR-практик із ширшими стратегічними цілями організації. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що раніше створена сторінка про OSINT у Вікіпедії базувалася на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Далі визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійсню...

Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare)

У 2012...2013 роках на сайті студентських навчально-наукових публікацій  "Система+" були викладені одні з піонерських в Україні статей про особливості концепції Network Centric Warfare ("Мережево-центричні бойові дії" або неточно "Мережево-центрична війна") -    на основі  Joint Vision 2020 ("Спільне Бачення 2020"  та інших англомовних (в основному США) публікацій, які були опрацьовані раніше автором цієї статті. У Системі+  також активно обговорювалися на навчально-наукових семінарах особливості застосування цивільних додатків концепції Network Centric System (Мережево-центричних систем управління) у цивільних системах управління, для прикладу: мережецентричні операційні системи; мережецентричні міжнародні торговельні,  фінансові і виробничі мережі; мережецентрична система  управління залізничним рухом в РФ; ін. Не дивлячись на вказане, аналіз українських публікацій у цей час показує, що тема  Network Centric Wa...

Виключна економічна зона України - застосування дронів і міжнародне право

Карта напрямків російської агресії у Чорному морі і у Азовському морі на фоні виключних (морських) економічних зон Виключна економічна зона (Exlusive Economic Zone) це морська зона (maritime zones), до 200 морських миль, де прибережна держава має суверенне право на використання природних ресурсів і ведення економічної діяльності - з гідно з Конвенцією ООН з морського права [1-6] .  Визначені також Територіальне море ( Territorial sea ), Прилегла зона ( Contiguous zone ), Міжнародні води ( International waters ), континентальний шельф ( Continental shelf ), ін. - див. схему нижче. Schematic map of maritime zones, Wiki. Якщо між узбережжями держав менше 400 морських миль, то межі ВЕЗ встановлюються як «серединна  лінія» -  у Чорному морі це  приблизно 84 морських милі (~140 км) від узбережжя України до Туреччини. Чорноморський флот ЗС РФ нахабно влаштовує військові морські навчання у ВЕЗ Туреччини, не кажучи про окуповані морські зони України і Грузії. Між Росією і Тур...