Перейти до основного вмісту

Бази даних і системи підтримки прийняття рішень / Decision Support System (СППР / DSS)


У буквальному розумінні, більші чи менші бази даних є основою для надбудови над ними аналітичних систем (у тому числі засобів візуалізації результатів аналізу), які разом складають СППР – системи підтримки прийняття рішень (DSS – Decision Support System). 



Основні елементи узагальненої СППР (DSS) 


У часи СРСР був здійснений неточний переклад дефініції Decision Support System (DSS). У переклад додано слово “підтримки” і вийшло: Система Підтримки Прийняття Рішень (СППР). У результаті цього до недавнього часу деякі спеціалісти з СППР не знали DSS, що привело до відставання у сфері СППР (DSS).


На малюнку вище показана характерна помилка у одному з авторитетних масових російських навчально-наукових видань (3 видання: 2004 рік, 330+ стор.; 2008 рік, 380+стор.; 2009 рік, 500+стор.), де показана класична схема, яка помилково названа "Обобщённой архитектурой системы поддержки принятия решений" ("Узагальненою архітектурою системи підтримки прийняття рішень"). Проте, СППР винаходу архітектури Business Intelligence не мали у своєму складі OLAP, Data Mining, Data Warehouse - тому що не вистачало апаратних і програмних ресурсів для винаходу і реалізації даних технологій. На вказаному рисунку реально показана  узагальнена архітектура СППР на основі технології Business Intelligence 1.0 (BI першого покоління). Одні з провідних фахівців США у сфері Business Intelligence Claudia Inhoff & Collin White вказали, що Business Intelligence (Business Intelligence 1.0) - це по суті DSS 2.0. 

На жаль, у деяких випадках “бази даних” тривалий вивчалися ізольовано від DSS та навіть від СППР і тим більше від Business Intelligence. Вивчення й використання “баз даних” без СППР (DSS), Business Intelligence, DSS/BI (систем підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence) є неадекватним практиці і таким, що нанесло і наносить значну шкоду підготовці IT-спеціалістів, а також підготовці аналітиків і їх роботі у різноманітних сферах. 

Більш детально структура інформація про DSS (СППР), бази даних, СУБД, Data Warehouse (сховище даних), Data Mart (кіоск даних), Business Intelligence, DSS BI, DSS 2.0 викладена у статті на сайті Система+ "Бази даних і системи підтримки прийняття рішень – СППР (DSS)"

... Cучасні аналітичні технології достатньо складні і навіть заплутані. Проте підкреслимо, що у теперішній час аналітичні технології стали такими ж складними як і компютери, автомобілі, тощо. Конкурентні переваги отримує той, хто оволодіє і ефективно використовує ці технології.

У теперішній час термін СППР (DSS) використовують найчастіше у науковій сфері, а у діловій практиці – різні маркетингові тематичні терміни. Для прикладу: Google Search Consol, Google Analytics є веб-орієнтованими DSS. 

Бази даних (СУБД) та СППР (DSS) необхідно вивчати у одному комплексі навчальних дисциплін. У навчальній дисципліні "бази даних" необхідно вичати повнотекстові бази даних, реляційні бази даних, елементи електронних таблиць у контексті їх застосування як баз даних, сховища даних та кіоски даних, ін. "Бази даних" не самодостатні, вони є джерелом даних для подальшої обробки.  СУБД (Системи управління базами даних) - це початковий "каркас" і функціонал для СППР, який передбачає використання простих вбудованих функцій загального призначення і функціонал для розробки нестандартних функцій  або для інтеграції функцій від сторонніх програмних засобів.  Виключення з процесу навчання СППР (DSS) є неадекватним.

Необхідно значно збільшити час на вивчення СППР (DSS). Адекватним підходом до вивчення СППР (DSS) є вивчення Business Intelligence та його поколінь (DSS BI, DSS BI 1.0, DSS BI 2.0, DSS BI 3.0), OLAP, Data Mining, Visual Mining, Text Mining, Knowledge Management System, ін.

Адекватним підходом до вивчення Business Intelligence (DSS BI) є вивчення Business Intelligence & Expert System, Business Intelligence & GIS, Business Intelligence & Social Media, Business Intelligence & Web Hosting, Business Intelligence & Web Site Analytics.


Також див. поради, опубліковані у 2011 році на сайті Business Intelligence + KMS (Knowledge Management System), dss-bi.com.ua:


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Недоліки статей Вікіпедії, які варто подолати для підвищення довіри до неї (21.05.23 виправлена дезінформація хакера)

Часто вікі-статті пишуть "всі кому не лінь" під чудернадськими нікнеймами ("легендами прикриття"), а потім правлять також "всі кому не лінь", через який завгодно час. Досвідчені вікі-ігромани у Вікіпедії є авторами кількох сотень чи тисяч вікі-статей та авторами кількох десятків тисяч вікі-правок чужих статей (це не описка), див. ст. Вікіпедія - це "енциклопедія" без довіри?  (гіперпосилання виправлено 20.05.2023 р. після заміни хакером) Найчастіше доповнення вікі-статей здійснюють кластери вікі- ігроманів  з числа вікі-патрульних та вікі-адміністраторів Вікіпедії, які для самореклами і вікі-рейтингу намагаються "відмітися" у максимальній кількості вікі-статей, ін., див. для прикладу:   Вікіпедія: патрульні  (patroller), Вікіпедія: рейтинг .  Є випадки, коли кластери вікі-ігроманів редагували тексти і посилання у статтях більше ніж 8 років, проте жоден з них не помічав елементарні принципові семантичні помилки першого ...

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що раніше створена сторінка про OSINT у Вікіпедії базувалася на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Далі визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійсню...

Концепція Ноосфери та мережеві ергатичні організми, мережево-центричні системи і війни, Інтернет речей (уточнено 06.12.19)

Ноосфе́ра (грец. νόος — «розум» і σφαῖρα — «сфера») — сфера розуму; сфера взаємодії суспільства та природи, у межах якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором розвитку. У 1944 році сформований Зако́н Ноосфе́ри Верна́дського — положення про перетворення Біосфери, згідно з яким на сучасному рівні розвитку вона неминуче перетворюється в Ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль в розвитку природи відіграє розум людини.  Як зазначив В.І. Вернадський відповідний термін було введено французьким математиком та філософом Е. Ле Руа разом з його другом Тейяром де Шарденом після їх детального знайомства з вченням Вернадського про біосферу під час його лекцій у Парижі в 1923 р. При цьому Ле Руа визначав ноосферу як сучасну стадію, що її геологічно переживає біосфера. Початок Ноосфери доцільно визначити з того часу, коли розумові дії людей досягли за силою впливу на геосферу і біосферу потужності «геологічної сили» - це явно сталося не пізніше ніж після побудови...