Перейти до основного вмісту

Бази даних і системи підтримки прийняття рішень / Decision Support System (СППР / DSS)


У буквальному розумінні, більші чи менші бази даних є основою для надбудови над ними аналітичних систем (у тому числі засобів візуалізації результатів аналізу), які разом складають СППР – системи підтримки прийняття рішень (DSS – Decision Support System). 



Основні елементи узагальненої СППР (DSS) 


У часи СРСР був здійснений неточний переклад дефініції Decision Support System (DSS). У переклад додано слово “підтримки” і вийшло: Система Підтримки Прийняття Рішень (СППР). У результаті цього до недавнього часу деякі спеціалісти з СППР не знали DSS, що привело до відставання у сфері СППР (DSS).


На малюнку вище показана характерна помилка у одному з авторитетних масових російських навчально-наукових видань (3 видання: 2004 рік, 330+ стор.; 2008 рік, 380+стор.; 2009 рік, 500+стор.), де показана класична схема, яка помилково названа "Обобщённой архитектурой системы поддержки принятия решений" ("Узагальненою архітектурою системи підтримки прийняття рішень"). Проте, СППР винаходу архітектури Business Intelligence не мали у своєму складі OLAP, Data Mining, Data Warehouse - тому що не вистачало апаратних і програмних ресурсів для винаходу і реалізації даних технологій. На вказаному рисунку реально показана  узагальнена архітектура СППР на основі технології Business Intelligence 1.0 (BI першого покоління). Одні з провідних фахівців США у сфері Business Intelligence Claudia Inhoff & Collin White вказали, що Business Intelligence (Business Intelligence 1.0) - це по суті DSS 2.0. 

На жаль, у деяких випадках “бази даних” тривалий вивчалися ізольовано від DSS та навіть від СППР і тим більше від Business Intelligence. Вивчення й використання “баз даних” без СППР (DSS), Business Intelligence, DSS/BI (систем підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence) є неадекватним практиці і таким, що нанесло і наносить значну шкоду підготовці IT-спеціалістів, а також підготовці аналітиків і їх роботі у різноманітних сферах. 

Більш детально структура інформація про DSS (СППР), бази даних, СУБД, Data Warehouse (сховище даних), Data Mart (кіоск даних), Business Intelligence, DSS BI, DSS 2.0 викладена у статті на сайті Система+ "Бази даних і системи підтримки прийняття рішень – СППР (DSS)"

... Cучасні аналітичні технології достатньо складні і навіть заплутані. Проте підкреслимо, що у теперішній час аналітичні технології стали такими ж складними як і компютери, автомобілі, тощо. Конкурентні переваги отримує той, хто оволодіє і ефективно використовує ці технології.

У теперішній час термін СППР (DSS) використовують найчастіше у науковій сфері, а у діловій практиці – різні маркетингові тематичні терміни. Для прикладу: Google Search Consol, Google Analytics є веб-орієнтованими DSS. 

Бази даних (СУБД) та СППР (DSS) необхідно вивчати у одному комплексі навчальних дисциплін. У навчальній дисципліні "бази даних" необхідно вичати повнотекстові бази даних, реляційні бази даних, елементи електронних таблиць у контексті їх застосування як баз даних, сховища даних та кіоски даних, ін. "Бази даних" не самодостатні, вони є джерелом даних для подальшої обробки.  СУБД (Системи управління базами даних) - це початковий "каркас" і функціонал для СППР, який передбачає використання простих вбудованих функцій загального призначення і функціонал для розробки нестандартних функцій  або для інтеграції функцій від сторонніх програмних засобів.  Виключення з процесу навчання СППР (DSS) є неадекватним.

Необхідно значно збільшити час на вивчення СППР (DSS). Адекватним підходом до вивчення СППР (DSS) є вивчення Business Intelligence та його поколінь (DSS BI, DSS BI 1.0, DSS BI 2.0, DSS BI 3.0), OLAP, Data Mining, Visual Mining, Text Mining, Knowledge Management System, ін.

Адекватним підходом до вивчення Business Intelligence (DSS BI) є вивчення Business Intelligence & Expert System, Business Intelligence & GIS, Business Intelligence & Social Media, Business Intelligence & Web Hosting, Business Intelligence & Web Site Analytics.


Також див. поради, опубліковані у 2011 році на сайті Business Intelligence + KMS (Knowledge Management System), dss-bi.com.ua:


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що раніше створена сторінка про OSINT у Вікіпедії базувалася на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Далі визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійсню...

Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare)

У 2012...2013 роках на сайті студентських навчально-наукових публікацій  "Система+" були викладені одні з піонерських в Україні статей про особливості концепції Network Centric Warfare ("Мережево-центричні бойові дії" або неточно "Мережево-центрична війна") -    на основі  Joint Vision 2020 ("Спільне Бачення 2020"  та інших англомовних (в основному США) публікацій, які були опрацьовані раніше автором цієї статті. У Системі+  також активно обговорювалися на навчально-наукових семінарах особливості застосування цивільних додатків концепції Network Centric System (Мережево-центричних систем управління) у цивільних системах управління, для прикладу: мережецентричні операційні системи; мережецентричні міжнародні торговельні,  фінансові і виробничі мережі; мережецентрична система  управління залізничним рухом в РФ; ін. Не дивлячись на вказане, аналіз українських публікацій у цей час показує, що тема  Network Centric Wa...

Виключна економічна зона України - використання безпілотників згідно міжнародного права

Карта напрямків російської агресії у Чорному морі і у Азовському морі на фоні виключних (морських) економічних зон Виключна економічна зона (Exlusive Economic Zone) це морська зона (maritime zones), до 200 морських миль, де прибережна держава має суверенне право на використання природних ресурсів і ведення економічної діяльності - з гідно з Конвенцією ООН з морського права [1-6] .  Визначені також Територіальне море ( Territorial sea ), Прилегла зона ( Contiguous zone ), Міжнародні води ( International waters ), континентальний шельф ( Continental shelf ), ін. - див. схему нижче. Schematic map of maritime zones, Wiki. Якщо між узбережжями держав менше 400 морських миль, то межі ВЕЗ встановлюються як «серединна  лінія» -  у Чорному морі це  приблизно 84 морських милі (~140 км) від узбережжя України до Туреччини. Чорноморський флот ЗС РФ нахабно влаштовує військові морські навчання у ВЕЗ Туреччини, не кажучи про окуповані морські зони України і Грузії. Між Росією і Тур...