05.12.2015р.
Intelligence - широко відомий термін, проте, як це не дивно, зміст терміну не повністю зрозумілий багатьом у сферах, до назви яких він входить, у тому числі у сфері BI and DSS (Business Intelligence and Decision Support System). Глибоке розуміння цього терміну дозволяє підвищити ефективність ділових рішень за рахунок покращання автоматизації їх інформаційно-аналітичної підтримки - див., для прикладу інтерес до Business Intelligence у пошуку Google.
Одне з найбільш коротких і відповідних практиці застосування дефініції “Intelligence” подано у друкованому тлумачному словнику Longman Dictionary of Contemporary English, де визначено, що
Перед “Intelligence” у словнику розміщені терміни: “Intellect”, “Intellectual”, “Intellectualize”, “Intellectual property”, “Intelligence quotient” (IQ).
З даного кластеру термінів видно, для прикладу, що: Intelligence і Intellect - це різні терміни; Intelligence quotient (IQ) - це дослівно не "коефіцієнт інтелекту"; “Intelligent” (Інтелігент), “Intelligentsia” (Інтелігенція) - це люди, які займаються розумовою діяльністю.
У семантичному відношенні дефініція Intelligence у сфері розумової діяльності також нерозривно зв’язана з такими базовими поняттями як: “Information” (Інформація), “Data” (дані), “Knowledge” (“Знання”), “Wisdom” (“Мудрість”), “Organizm” (“Організм“). Доцільно визначати “Соціальну свідомість” (“Social Intelligence“), “Корпоративну свідомість” (“Corporate Intelligence”), “Групову свідомість” (“Group Intelligence”), тощо. Ці форми свідомості «Intelligence» почали швидко розвиватися після широкого розповсюдження засобів зв’язку і перейшли на принципово новий рівень після створення глобальних комп’ютерних мереж та Social Media.
На анломовній сторінці Intelligence визначається багатьма способами, включаючи: здатність до логіки , розуміння, самосвідомість , навчання , емоційні знання , міркування , планування , творчість і вирішення проблем .Взагалі, його можна охарактеризувати як здатність сприймати або виводити інформацію , а також зберігати її як знання, яке слід застосовувати до адаптивної поведінки в середовищі або контексті. Intelligence найчастіше вивчається на людях, але також спостерігається як у тварин, так і в рослинах. Intelligence в машинах називається штучним інтелектом , який зазвичай реалізується в комп'ютерних системах з використанням програм і, іноді, відповідних апаратних засобів.
Зазначено, що такі хребетні, як ссавці , птахи , рептилії та риби , демонструють досить високий рівень інтелекту, який варіюється залежно від кожного виду. Те ж саме стосується членистоногих.
Особливості дефініції “Intelligence”, як ядра різних лінгвістичних, семантичних і прагматичних систем.
Одне з найбільш коротких і відповідних практиці застосування дефініції “Intelligence” подано у друкованому тлумачному словнику Longman Dictionary of Contemporary English, де визначено, що
Intelligence – це (спрощене викладання):
1a) здатність навчатися, розуміти, думати (the ability to learn, understand, and think about things);
1b) високий рівень цієї здатності (a high level of this ability);
2а) розвідувальна інформація (information about the secret activities of foreign governments, the military plans of an enemy etc; dss bi plus: загальноприйнятий невірний переклад на російську і потім на українську мови - "дані" замість "інформація"),
2b) розвідувальна організація (a group of people or an organization that gathers this information for their government).
Перед “Intelligence” у словнику розміщені терміни: “Intellect”, “Intellectual”, “Intellectualize”, “Intellectual property”, “Intelligence quotient” (IQ).
Після “Intelligence” у словнику розміщені терміни: “Intelligent”, “Intelligentsia”, “Intelligible”.
Wikipedia: Intelligence — визначається багатьма способами: здатність до абстрагування , логіка , розуміння , самосвідомість , навчання , емоційне знання , міркування , планування , творчість , критичне мислення та вирішення проблем . Його можна описати як здатність сприймати або робити висновок про інформацію ; і зберегти це як знання , яке слід застосовувати до адаптивної поведінки в середовищі чи контексті.
Термін Intelligence у радянський час помилково перекладений на російську мову і тому й на українську мову як Інтелект, див. Вікіпедія: Інтелект визначається багатьма способами: здатність до абстрагування, логіка, розуміння, самосвідомість, навчання, емоційне знання, міркування, планування, творчість, критичне мислення та вирішення проблем . Його можна описати як здатність сприймати або робити висновок про інформацію; і зберегти це як знання , яке слід застосовувати до адаптивної поведінки в середовищі чи контексті...
До кластеру “Intelligence” семантично також відносяться терміни:
1) "Розум" ("Mind", (лат. ratio; грец. νους)) — це сукупність пізнавальних та аналітичних здібностей людини (пам'ять, свідомість, відтворення, мислення і судження), завдяки яким формується інтелект особистості. Не існує загальноприйнятого визначення, що саме є розумом, тому що у релігійних, філософських і наукових текстах це поняття сприймається по різному, і у кожній з цих галузей існує довга традиція того чи іншого використання. Вивченням розуму займається когнітивістика.
2) Consciousness (“Свідомість”) — це здатність людини пізнавати навколишній світ та саму себе за допомогою мислення та розуму, у результаті чого формується інтелект особистості;...
З даного кластеру термінів видно, для прикладу, що: Intelligence і Intellect - це різні терміни; Intelligence quotient (IQ) - це дослівно не "коефіцієнт інтелекту"; “Intelligent” (Інтелігент), “Intelligentsia” (Інтелігенція) - це люди, які займаються розумовою діяльністю.
У семантичному відношенні дефініція Intelligence у сфері розумової діяльності також нерозривно зв’язана з такими базовими поняттями як: “Information” (Інформація), “Data” (дані), “Knowledge” (“Знання”), “Wisdom” (“Мудрість”), “Organizm” (“Організм“). Доцільно визначати “Соціальну свідомість” (“Social Intelligence“), “Корпоративну свідомість” (“Corporate Intelligence”), “Групову свідомість” (“Group Intelligence”), тощо. Ці форми свідомості «Intelligence» почали швидко розвиватися після широкого розповсюдження засобів зв’язку і перейшли на принципово новий рівень після створення глобальних комп’ютерних мереж та Social Media.
Intelligence-1. Про особливості дефініції “Intelligence” як загального позначення розумової діяльності
Wikipedia (Вікіпедія) містить ґрунтовну статтю про дефініцію “Intelligence”, для якої невірно створені російськомовна вікі-сторінка ("Интеллект"), а потім україномовна ("Інтелект"). Проте, для останніх термінів є англомовний термін і вікі-сторінка "Intellect".
На анломовній сторінці Intelligence визначається багатьма способами, включаючи: здатність до логіки , розуміння, самосвідомість , навчання , емоційні знання , міркування , планування , творчість і вирішення проблем .Взагалі, його можна охарактеризувати як здатність сприймати або виводити інформацію , а також зберігати її як знання, яке слід застосовувати до адаптивної поведінки в середовищі або контексті. Intelligence найчастіше вивчається на людях, але також спостерігається як у тварин, так і в рослинах. Intelligence в машинах називається штучним інтелектом , який зазвичай реалізується в комп'ютерних системах з використанням програм і, іноді, відповідних апаратних засобів.
Є багато інших визначень Intelligence (англомовна сторінка Intelligence, Wikipedia)
Усталений переклад Intelligence як "інтелект" на російську і українську мову підтверджує давно відомі проблеми з перекладом термінів «Artificial Intelligence» (“Штучний інтелект”) та «IQ» – «Intelligence quotient» (“Кофіцієнт інтелекту”).
Стверджується, що рослини також повинні бути класифіковані як такі, що мають Intelligence, спираючись на їх здатність відчувати і моделювати зовнішнє і внутрішнє середовище і відповідно пристосовувати їх морфологію, фізіологію і фенотип для забезпечення самозбереження і відтворення. Протилежним аргументом є те, що розум зазвичай розуміється як створення і використання постійних спогадів, на відміну від обчислень, які не передбачають навчання. Якщо це прийнято як остаточне значення інтелекту, то воно включає в себе штучний інтелект роботів, здатних до "машинного навчання", але виключає ті чисто автономні реакції чутливої реакції, які можна спостерігати у багатьох рослинах. Рослини не обмежуються автоматизованими сенсорно-моторними реакціями, однак вони здатні розрізняти позитивні і негативні переживання і «вивчати» (реєструвати спогади) зі свого минулого досвіду. Вони також здатні здійснювати комунікацію, точно обчислювати свої обставини, використовуючи складний аналіз витрат та прибутків та здійснюючи жорстко контрольовані дії для пом'якшення та контролю різноманітних екологічних стресорів.
Отже, необхідно мати на увазі, що “Intelligence”, як можливість навчатися, розуміти, думати, властива не тільки людям, але й іншим організмам, які можуть бути ефективними помічниками чи партнерами людей. Для прикладу, ними є собаки, коні, дельфіни та інші тварини, які спроможні до певної корисної для людей фізичної і розумової діяльності. Корисними можуть бути навіть істоти з дуже простою логікою дій.
Для прикладу, відомі “римські гуси“, які «спасли Рим» у часи древньої міфологічної історії.
Ймовірно, найбільш глибокий аналіз особливостей дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальної діяльності провів Dr. Michael Warner з підрозділу історії Central Intelligence Agency – CIA (Центральне розвідувальне управління – ЦРУ). У статті “Wanted: A Definition of “Intelligence”” (2008 р.), M. Warner проаналізував більше 20-ти тлумачень терміну «Intelligence» для вказаної сфери і зацікавлені читачі можуть знайти її у відкритому доступі в Інтернеті. У цілому, ця стаття є прикладом гарного шаблону для аналізу дефініцій у будь-якій сфері.
Проте, подані у статті цитати з тлумачних словників Webster’s Ninth New Collegiate й Oxford English Dictionary не відображають застосування дефініції “Intelligence” для позначення розумової діяльності, а також застосування її у сфері автоматизації інформаційної аналітичної роботи.
Крім вказаного, відповідно до системного підходу доцільно зазначити, що термін “Intelligence” також зв’язаний з терміном-підсистемою “Reconnaissance”, який позначає розвідку тактичного рівня шляхом візуального спостереження, у тому числі аеророзвідку на низьких висотах, ін. У теперішній час можливо вважати, що Reconnaissance використовується на стратегічному рівні у режимі real-time, інтегровано із засобами вогневого ураження. Приклад – застосування на стратегічному і тактичному рівнях безпілотних літальних апаратів (drone) з функціями розвідки і вогневого ураження.
Також, термін “Intelligence” входить до різних семантичних кластерів, для прикладу: C5ISR (command, control, communications, computers, combat systems, intelligence, surveillance, and reconnaissance – командування, управління, зв’язок, комп’ютери, бойові системи, стратегічна розвідка, спостереження, розвідка місцевості). У цьому кластері термін “Intelligence” позначає збір, аналіз та поширення інформації. Проте, аналіз показує, що у сфері розвідувальної діяльності дефініція “Intelligence” із самого початку позначала значно ширшу сферу діяльності ніж інформаційна аналітична робота. Перспективою трансформації змісту «Intelligence» у цій сфері є більш тісна real-time інтеграція підсистем: “командування” – “управління” – “засоби вогневого ураження”.
Із діяльністю розвідувальних організацій (“Intelligence”) все більш часто асоціюються спеціальні операції у сфері функціонування комп’ютеризованих мережевих систем, які можуть приводити до виведення зі строю об’єктів управління.
Також, з цією сферою все більше асоціюються інформаційно-психологічні операції у соціальній, політичній й економічній сферах, у тому числі у глобальній інформаційній мережі Інтернет. Очевидно, що ці операції носять комплексний характер і у багатьох випадках по суті є інформаційно-психологічними війнами, які часто ведуться в односторонньому порядку і можуть бути початковою фазою традиційної війни. Такі війни можуть мати катастрофічний характер для держав, їх організацій та громадян. У повній мірі це стосується України.
Слово “Intelligence” також входить до словосполучень, які визначають дефініції “Open Sourse Intelligence” (“OSINT“) – розвідка відкритих джерел та “Competitive Intelligence” (“Конкурентна розвідка“) – розвідка легальними методами у бізнесі. Для позначення розвідки у бізнесі нелегальними методами використовують терміни “industrial espionage”, “economic espionage”, “corporate espionage“.
Необхідно також зазначити, що використання дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальних служб нерозривно пов’язано з демократичним контролем суспільства за їх діяльністю. Для прикладу, після бурхливої суспільної дискусії у 2001-2007 р.р. у США – всі федеральні агентства щорічно звітують перед Конгресом і Президентом про розвиток і використання hi-tech інформаційно-аналітичних засобів для збору й аналізу інформації всередині країни. Значна частина звітних документів відкрита громадянам.
У 1950 р. англійський вчений Alan Turing (Аллан Тьюрінг) у філософському журналі «Mind» (“Розум”) опублікував статтю ”Computing Machinery and Intelligence” (“Комп’ютерні обчислення і свідомість”), де запропонував тест для перевірки спроможності комп’ютера мислити, точніше – відповідати на запитання так само як людина. Терміни «Intelligent Machinery», «computer intelligence» він вживав у публікаціях з 1941 р.
Важливими похідними термінами від “Intelligence” у сфері автоматизації інформаційної аналітичної роботи й управління є: “Artificial Intelligence” (AI), "A Business Intelligence System", “Business Intelligence” (BI), ін.
Термін “Artificial Intelligence” запропонував у 1955 р. американський вчений John McCarthy (Джон Маккарті), а у 1956 році він ініціював першу міжнародну конференцію для зосередження досліджень з Artificial Intelligence.
У 1958 р. науковий співробітник компанії IBM Hans Peter Luhn (Ганс Петер Лун) у статті «A Business Intelligence System» в «IBM Journal» для введення дефініції “Intelligence” використав цитату з тлумачного словника Webster’s New Collegiate Dictionary, де вказано (узагальнено), що ”Intelligence – це здатність розуміти взаємні зв’язки представлених фактів таким чином, щоб діяти у напрямку до бажаної мети”. Проте, у статті не вказано, що термін “Intelligence” вживається також у сфері розвідувальних організацій. Також, H. P. Luhn від свого імені ввів термін ”Business” – діяльність для досягнення цілей у сферах науки, технології, торгівлі, промисловості, правочинства, уряду, оборони, ін. Введення у статті термінів “Intelligence” і “Business” здійснене для кращого розуміння читачами сфер застосування запропонованої архітектури «A Business Intelligence System”. Тепер ця архітектура асоціюється із системами управління електронними документами (Electronic Document Management, EDM), системами управління контентом підприємства (Enterprise Content Management, ECM) та ін. Компанія ІВМ, яка ввела термін, є одним із провідних розробників цих систем, для прикладу, IBM Lotus Notes/Domino. Такі системи іноді асоціюють з більш загальним класом систем управління знаннями (Knowledge Management System, KMS).
Термін «Business Intelligence» у його теперішньому тлумаченні запропонував у 1989 р. Hovard Dresner (Говард Дрезнер), який після цього 13 років працював у консалтинговій компанії Gartner науковим співробітником, віце-президентом і провідним аналітиком за напрямком Business Intelligence. Компанія Gartner активно поширювала термін “Business Intelligence” – як позначення комплексу «концепцій і методів покращання розробки ділових рішень з використанням систем підтримки, заснованих на фактах». До цих систем («fact-based support systems») можна віднести, насамперед, Decision Support System (системи підтримки прийняття рішень) на основі баз даних і електронних таблиць. До них також належать Expert Systems (експертні системи), бази знань яких містять бази фактів і бази правил і тому входять безпосередньо до Knowledge Based System (заснованих на знаннях систем) і до Artificial Intelligence. Провідні Web сайти за цією тематикою і виробники інструментів Business Intelligence дають багато подібних визначень, які підкреслюють різні особливості систем чи рекламованих програмних комплексів та платформ Орієнтовно з 2007 р. почали визначати Business Intelligence 2.0, а з 2010 р. – Business Intelligence 3.0 або Business Intelligence/Cloud Computing.
Ймовірно, дещо таємнича й інтригуюча назва «Business Intelligence» зіграла значну маркетингову роль у підтримці поширення цього комплексу концепцій, технологій та програмних засобів автоматизації інформаційно-аналітичної роботи й управління. Додає інтригу також привід різного тлумачення і перекладу терміну “Business Intelligence”: «бізнес-розвідка», «бізнес-інтелект», «бізнес-аналітика», «ділова аналітика», тощо.
Одночасно, лінгвістична псевдо подібність терміну “Business Intelligence” до бізнес-розвідки стримує реалізацію і розвиток цієї hi-tech у багатьох ділових сферах, насамперед, у некомерційних сферах на пострадянському просторі. Проте, дефініція «Business Intelligence» має таке ж відношення до сфери розвідувальної діяльності, як і до будь-якої іншої сфери ділової діяльності, які H. P. Luhn позначив узагальненим терміном Business. Фактично, Business Intelligence є основою DSS 2.0 (СППР 2-го покоління). На авторський погляд, орієнтовно з 2010 р. можна визначити нове покоління цих комп’ютеризованих систем, яке можна позначити DSS 3.0 або DSS/Cloud Computing, що відповідає Business Intelligence 3.0 або Business Intelligence/Cloud Computing.
Також, краще зрозуміти сутність дефініції “Intelligence” у сфері автоматизації інформаційної діяльності дозволяє розгляд відповідних лінгвістичних кластерів у частотних англо-українських словниках. Для прикладу, в English-Ukrainian Technical Dictionary слово “Intelligence” є основою слідуючих похідних слів або словосполучень: “Artificial Intelligence”, “Intelligence System”, “Intelligent”, “Intelligent Database”, “Intelligent Graphic”, “Intelligent Interface”, “Intelligent Keyboard”, “Intelligent Recalculation”, “Intelligent Terminal”, “Intelligent Token”, “Intelligibility”, “Intelligibility-Enabling Factor”, “Intelligible”, “Machine Intelligence”. Переклади слів не подані, тому що вони багатозначні.
Вживають також термін “Intelligent document” – для позначення інтерактивного електронного документу.
До семантичної мережі зв’язаних з «Intelligence» термінів у сфері автоматизації інформаційної аналітичної роботи й управління відносяться також: Knowledge Based System, Knowledge Management System, Expert System, Decision Support System (DSS), DSS/BI (1.0, 2.0, 3.0), Spatial DSS/BI, Social Media DSS, Social Media DSS/BI, Social Media Spatial DSS/BI, OLAP, Knowledge Discovery and Data Mining, Text Mining, Sentiment Analysis, Opinion Mining, Performance Management, Visual Mining, ін.
Носієм “Свідомості” (“Intelligence”) є “Oрганізм” (“Organism“). Для сфери автоматизованих систем по спрощеній аналогії введений термін «Ергатичний організм» (“Ergatic Organism“). Проблемні питання створення і застосування “Ергатичних організмів” розроблені д.т.н. Павловим В.В. разом з колегами в Інституті кібернетики Української РСР – результати опубліковані у 1975 р., у монографії “Начала теории эргатических систем”.
На погляд автора, логічним розвитком “організмічного” підходу до дослідження, побудови і розвитку складних інформаційно-управляючих людино-машинних систем є «Мережевий ергатичний організм (Network Ergatic Organism, NEO). Цю форму організмів з ергатичною свідомістю (“Ergatic Intelligence”) можливо вважати удосконаленою формою соціальних систем, у якій аналітичні і виконавчі функції розділені між людьми і машинами, при чому значну частину функцій виконують алгоритмічно-програмні і виконавчі засоби. Прикладом початкової реалізації “Network Ergatic Organism” є “Network-Centric Systems” (“Мереже-центричні системи” (управління)). Ця концепція автоматизації сформована у Міністерстві оборони США на початку 1990-х років як “Network-centric warfare” (“Network-centric operations”, “Net-centric warfare”) – мереже-центричні військові дії. У теперішній час концепція “Network-centric warfare” трасформована і стала основою для створення “Мереже-центричних систем управління” у різних ділових сферах. Також, елементи “Мережевих ергатичних організмів” реалізовані у провідних інформаційно-пошукових системах у Web та в деяких інших глобальних мережевих комп’ютеризованих системах. Адже ці системи мають людино-машинні функції збору і аналізу інформації за допомогою засобів Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Text Mining, Imace Mining, Sentiment Analysis, Opinion Mining, Dashboards, Scorecard, ін.) у поєднанні з функціями високо автоматизованого управління віддаленими програмно-апаратними засобами користувачів, які реалізовані за допомогою програмних агентів (модифікація програм, ін.). Очевидно, що подібно до цього можна реалізувати функції управління різномантними пристроями, що реалізується, для прикладу, у концепції “Home automation”, “smart home” (“Розумний дім”), тощо.
Необхідно зазначити, що у Радянському Союзі, на Україні, у м. Києві, в Інституті кібернетики Академії наук Української РСР, під керівництвом академіка В.М. Глушкова (лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, Герой Соціалістичної праці), з 1964 р. до кінця 1980-х років розробляли проект ОГАС – (ОбщеГосударственная Автоматизированная Система сбора и обработки информации для учета, планирования и управлении народным хозяйством СССР). По масштабам і фінансуванню проект ОГАС мав перевищити космічний і атомний проекти СРСР разом узяті. ОГАС повинна була функціонувати у значній мірі як мережевий ергатичний організм і заснована на знаннях система. Для прикладу, одна з її реалізованих підсистем об’єднувала більше 600-т експертів і 5000 параметрів. У первинному проекті ОГАС було передбачено відміну паперових грошей і заміну їх електронними (на 40 років раніше сучасної реалізації). Проте, незадовільне фінансування роботи наукових і науково-педагогічних працівників привело до тяжких наслідків у сфері розробки інформаційно-аналітичних hi-tech. До цього часу має місце відтік висококваліфікованих наукових кадрів за кордон – фізично чи віртуально. Тяжкі наслідки цього видно, для прикладу, на графіках, що ілюструють розповсюдження Business Intelligence у світі і в Україні: статичні графіки і динамічні графіки (завантаження потребує високої швидкодії мережі і комп’ютера). Ввічливе замовчування цих недоліків приводить до уповільнення виходу України із кризового стану.
1. Intelligence is a product that consists of information that has been refined to meet the needs of policymakers.
2. Intelligence is also a process through which that information is identified, collected, and analyzed.
3. And intelligence refers to both the individual organizations that shape raw data into a finished intelligence product for the benefit of decision makers and the larger community of these organizations.
Переклад:
У даній публікації коротко розглянуті деякі системні особливості дефініції “Intelligence”, показані її зв’язки з похідними і пов’язаними термінами.
Проведений аналіз показує, що дефініція «Intelligence» і значна частина пов’язаних з нею термінів відносяться до сфери розумової (інформаційної аналітичної) діяльності та до автоматизації її і управління. Локальною сферою застосування дефініції «Intelligence» є сфера розвідувальних служб, де ця дефініція трансформувалася і позначає більш широкі види діяльності, ніж інформаційна аналітична діяльність.
З’ясування змісту і системне використання дефініції Intelligence і пов’язаних з нею дефініцій для сфери автоматизації інформаційної аналітичної діяльності і управління є важливим початковим кроком, який дозволяє побудувати узгоджену систему концепцій, високих технологій (hi-tech) і засобів, що забезпечують підвищення реальної ефективності вирішення задач у всіх сферах, які H.P. Luhn позначив терміном Business (наука, технологія, торгівля, промисловість, правова діяльність, урядова діяльність, оборона і т. д.).
У свою чергу, це забезпечує перехід на рівень автоматизації інформаційної аналітичної роботи та управління, який характерний для організацій, що засновані на знаннях (Knowledge Based Organization). Масовий перехід всіх організацій у державі на такий рівень забезпечує перехід з простого рівня Інформаційного суспільства (Simple Information Societies) на більш високий рівень суспільства, яке засноване на знаннях (Knowledge Based Societies).
У короткій публікації неможливо розкрити всі особливості терміну «Intelligence» та пов`язаних термінів. Частково вони розкриті у попередніх друкованих і електронних публікаціях. Передбачені подальші публікації за цією тематикою – по мірі наявності вільного часу. Дана публікація може бути доопрацьована до більш структурованої форми.
У Вікіпедії на основній сторінці немає згадки про використання дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальної діяльності.
Wiktionary (Вікісловник) має незакінчену сторінку, на якій вказані похідні терміни від “Intelligence”, послідовно: artificial intelligence, machine intelligence, CIA, IQ, MI5, MI6, SIS.
В українській мові термін “розвідка” (не “Intelligence”) може тлумачитися як дослідницька діяльність у широкому розумінні. Для прикладу, останнім пунктом вимог Вищої атестаційної комісії України до необхідних елементів наукових статей є такий: “… висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.” Очевидно, що дане визначення використовує термін “розвідка” у найбільш загальному, науковому тлумаченні.
Wiktionary (Вікісловник) має незакінчену сторінку, на якій вказані похідні терміни від “Intelligence”, послідовно: artificial intelligence, machine intelligence, CIA, IQ, MI5, MI6, SIS.
В українській мові термін “розвідка” (не “Intelligence”) може тлумачитися як дослідницька діяльність у широкому розумінні. Для прикладу, останнім пунктом вимог Вищої атестаційної комісії України до необхідних елементів наукових статей є такий: “… висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.” Очевидно, що дане визначення використовує термін “розвідка” у найбільш загальному, науковому тлумаченні.
Подібні застосування терміну Intelligence прийшли з англійської мови. Термін “Intelligence” в англомовних виданнях також вживають для позначення аналітичної інформації – продукту аналітико-синтетичної переробки первинної інформації експертами-аналітиками.
Інформація стала новим глобальним (мережевим) ресурсом для отримання нових знань і отримання на цій основі надприбутків провідними світовими корпораціями. Такими ресурсами раніше були лише матеріальні ресурси, а пізніше – енергетичні ресурси.
Більшість своїх систем люди створили по аналогії з існуючими у природі. Багато дослідників вважають, що спроможність здійснювати умовиводи по аналогії є головною відмінністю людської свідомості (Intelligence) від свідомості інших живих організмів.
Розуміння перерахованих особливостей дозволяє використати їх по спрощеній аналогії для створення автоматизованих інформаційно-аналітичних систем. У кінці 20-го століття передові дослідження впритул підійшли до створення інформаційно-аналітичних систем, подібних до глобального інформаційного поля (Global Information Field) та Глобальної Свідомості (Global Intelligence).
Далі коротко розглянуті особливості дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальної діяльності та у сфері автоматизації інформаційної аналітичної (розумової) діяльності.
Інформація стала новим глобальним (мережевим) ресурсом для отримання нових знань і отримання на цій основі надприбутків провідними світовими корпораціями. Такими ресурсами раніше були лише матеріальні ресурси, а пізніше – енергетичні ресурси.
Більшість своїх систем люди створили по аналогії з існуючими у природі. Багато дослідників вважають, що спроможність здійснювати умовиводи по аналогії є головною відмінністю людської свідомості (Intelligence) від свідомості інших живих організмів.
Розуміння перерахованих особливостей дозволяє використати їх по спрощеній аналогії для створення автоматизованих інформаційно-аналітичних систем. У кінці 20-го століття передові дослідження впритул підійшли до створення інформаційно-аналітичних систем, подібних до глобального інформаційного поля (Global Information Field) та Глобальної Свідомості (Global Intelligence).
Далі коротко розглянуті особливості дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальної діяльності та у сфері автоматизації інформаційної аналітичної (розумової) діяльності.
Intelligence-2. Про особливості дефініції “Intelligence” та зв’язаних термінів у сфері розвідувальної діяльності
Згідно тлумачних словників, другою важливою сферою застосування дефініції “Intelligence” є сфера розвідувальної діяльності. Більше того, у суспільній свідомості термін “Intelligence” часто неправильно асоціюється лише з розвідувальними організаціями і їх діяльністю.
Ймовірно, найбільш глибокий аналіз особливостей дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальної діяльності провів Dr. Michael Warner з підрозділу історії Central Intelligence Agency – CIA (Центральне розвідувальне управління – ЦРУ). У статті “Wanted: A Definition of “Intelligence”” (2008 р.), M. Warner проаналізував більше 20-ти тлумачень терміну «Intelligence» для вказаної сфери і зацікавлені читачі можуть знайти її у відкритому доступі в Інтернеті. У цілому, ця стаття є прикладом гарного шаблону для аналізу дефініцій у будь-якій сфері.
Проте, подані у статті цитати з тлумачних словників Webster’s Ninth New Collegiate й Oxford English Dictionary не відображають застосування дефініції “Intelligence” для позначення розумової діяльності, а також застосування її у сфері автоматизації інформаційної аналітичної роботи.
Крім вказаного, відповідно до системного підходу доцільно зазначити, що термін “Intelligence” також зв’язаний з терміном-підсистемою “Reconnaissance”, який позначає розвідку тактичного рівня шляхом візуального спостереження, у тому числі аеророзвідку на низьких висотах, ін. У теперішній час можливо вважати, що Reconnaissance використовується на стратегічному рівні у режимі real-time, інтегровано із засобами вогневого ураження. Приклад – застосування на стратегічному і тактичному рівнях безпілотних літальних апаратів (drone) з функціями розвідки і вогневого ураження.
Також, термін “Intelligence” входить до різних семантичних кластерів, для прикладу: C5ISR (command, control, communications, computers, combat systems, intelligence, surveillance, and reconnaissance – командування, управління, зв’язок, комп’ютери, бойові системи, стратегічна розвідка, спостереження, розвідка місцевості). У цьому кластері термін “Intelligence” позначає збір, аналіз та поширення інформації. Проте, аналіз показує, що у сфері розвідувальної діяльності дефініція “Intelligence” із самого початку позначала значно ширшу сферу діяльності ніж інформаційна аналітична робота. Перспективою трансформації змісту «Intelligence» у цій сфері є більш тісна real-time інтеграція підсистем: “командування” – “управління” – “засоби вогневого ураження”.
Із діяльністю розвідувальних організацій (“Intelligence”) все більш часто асоціюються спеціальні операції у сфері функціонування комп’ютеризованих мережевих систем, які можуть приводити до виведення зі строю об’єктів управління.
Також, з цією сферою все більше асоціюються інформаційно-психологічні операції у соціальній, політичній й економічній сферах, у тому числі у глобальній інформаційній мережі Інтернет. Очевидно, що ці операції носять комплексний характер і у багатьох випадках по суті є інформаційно-психологічними війнами, які часто ведуться в односторонньому порядку і можуть бути початковою фазою традиційної війни. Такі війни можуть мати катастрофічний характер для держав, їх організацій та громадян. У повній мірі це стосується України.
Слово “Intelligence” також входить до словосполучень, які визначають дефініції “Open Sourse Intelligence” (“OSINT“) – розвідка відкритих джерел та “Competitive Intelligence” (“Конкурентна розвідка“) – розвідка легальними методами у бізнесі. Для позначення розвідки у бізнесі нелегальними методами використовують терміни “industrial espionage”, “economic espionage”, “corporate espionage“.
Необхідно також зазначити, що використання дефініції “Intelligence” у сфері розвідувальних служб нерозривно пов’язано з демократичним контролем суспільства за їх діяльністю. Для прикладу, після бурхливої суспільної дискусії у 2001-2007 р.р. у США – всі федеральні агентства щорічно звітують перед Конгресом і Президентом про розвиток і використання hi-tech інформаційно-аналітичних засобів для збору й аналізу інформації всередині країни. Значна частина звітних документів відкрита громадянам.
На авторський погляд, останнє здійснюється з трьох основних причин:
1) захистити права громадян щодо недопущення безпідставного аналізу інформації про них і прийняття на основі автоматичних алгоритмів;
2) не допустити нецільове використання коштів, що виділяються державою на розвиток інформаційно-аналітичних hi-tech спеціального призначення;
3) забезпечити розвиток вказаних hi-tech.
В Україні назріла необхідність у прийнятті подібного Закону. Інакше hi-tech інформаційно-аналітичні засоби можуть бути використані для придушення демократії, у тому числі у несанкціонованому режимі для досягнення особистих чи групових цілей. У кінцевому наслідку це може загальмувати економічний розвиток держави.
Intelligence-3. Про особливості дефініції “Intelligence” та зв’язаних термінів у сфері автоматизації інформаційної аналітичної діяльності й управління.
У 1950 р. англійський вчений Alan Turing (Аллан Тьюрінг) у філософському журналі «Mind» (“Розум”) опублікував статтю ”Computing Machinery and Intelligence” (“Комп’ютерні обчислення і свідомість”), де запропонував тест для перевірки спроможності комп’ютера мислити, точніше – відповідати на запитання так само як людина. Терміни «Intelligent Machinery», «computer intelligence» він вживав у публікаціях з 1941 р.
Важливими похідними термінами від “Intelligence” у сфері автоматизації інформаційної аналітичної роботи й управління є: “Artificial Intelligence” (AI), "A Business Intelligence System", “Business Intelligence” (BI), ін.
Термін “Artificial Intelligence” запропонував у 1955 р. американський вчений John McCarthy (Джон Маккарті), а у 1956 році він ініціював першу міжнародну конференцію для зосередження досліджень з Artificial Intelligence.
У 1958 р. науковий співробітник компанії IBM Hans Peter Luhn (Ганс Петер Лун) у статті «A Business Intelligence System» в «IBM Journal» для введення дефініції “Intelligence” використав цитату з тлумачного словника Webster’s New Collegiate Dictionary, де вказано (узагальнено), що ”Intelligence – це здатність розуміти взаємні зв’язки представлених фактів таким чином, щоб діяти у напрямку до бажаної мети”. Проте, у статті не вказано, що термін “Intelligence” вживається також у сфері розвідувальних організацій. Також, H. P. Luhn від свого імені ввів термін ”Business” – діяльність для досягнення цілей у сферах науки, технології, торгівлі, промисловості, правочинства, уряду, оборони, ін. Введення у статті термінів “Intelligence” і “Business” здійснене для кращого розуміння читачами сфер застосування запропонованої архітектури «A Business Intelligence System”. Тепер ця архітектура асоціюється із системами управління електронними документами (Electronic Document Management, EDM), системами управління контентом підприємства (Enterprise Content Management, ECM) та ін. Компанія ІВМ, яка ввела термін, є одним із провідних розробників цих систем, для прикладу, IBM Lotus Notes/Domino. Такі системи іноді асоціюють з більш загальним класом систем управління знаннями (Knowledge Management System, KMS).
Термін «Business Intelligence» у його теперішньому тлумаченні запропонував у 1989 р. Hovard Dresner (Говард Дрезнер), який після цього 13 років працював у консалтинговій компанії Gartner науковим співробітником, віце-президентом і провідним аналітиком за напрямком Business Intelligence. Компанія Gartner активно поширювала термін “Business Intelligence” – як позначення комплексу «концепцій і методів покращання розробки ділових рішень з використанням систем підтримки, заснованих на фактах». До цих систем («fact-based support systems») можна віднести, насамперед, Decision Support System (системи підтримки прийняття рішень) на основі баз даних і електронних таблиць. До них також належать Expert Systems (експертні системи), бази знань яких містять бази фактів і бази правил і тому входять безпосередньо до Knowledge Based System (заснованих на знаннях систем) і до Artificial Intelligence. Провідні Web сайти за цією тематикою і виробники інструментів Business Intelligence дають багато подібних визначень, які підкреслюють різні особливості систем чи рекламованих програмних комплексів та платформ Орієнтовно з 2007 р. почали визначати Business Intelligence 2.0, а з 2010 р. – Business Intelligence 3.0 або Business Intelligence/Cloud Computing.
Ймовірно, дещо таємнича й інтригуюча назва «Business Intelligence» зіграла значну маркетингову роль у підтримці поширення цього комплексу концепцій, технологій та програмних засобів автоматизації інформаційно-аналітичної роботи й управління. Додає інтригу також привід різного тлумачення і перекладу терміну “Business Intelligence”: «бізнес-розвідка», «бізнес-інтелект», «бізнес-аналітика», «ділова аналітика», тощо.
Одночасно, лінгвістична псевдо подібність терміну “Business Intelligence” до бізнес-розвідки стримує реалізацію і розвиток цієї hi-tech у багатьох ділових сферах, насамперед, у некомерційних сферах на пострадянському просторі. Проте, дефініція «Business Intelligence» має таке ж відношення до сфери розвідувальної діяльності, як і до будь-якої іншої сфери ділової діяльності, які H. P. Luhn позначив узагальненим терміном Business. Фактично, Business Intelligence є основою DSS 2.0 (СППР 2-го покоління). На авторський погляд, орієнтовно з 2010 р. можна визначити нове покоління цих комп’ютеризованих систем, яке можна позначити DSS 3.0 або DSS/Cloud Computing, що відповідає Business Intelligence 3.0 або Business Intelligence/Cloud Computing.
Також, краще зрозуміти сутність дефініції “Intelligence” у сфері автоматизації інформаційної діяльності дозволяє розгляд відповідних лінгвістичних кластерів у частотних англо-українських словниках. Для прикладу, в English-Ukrainian Technical Dictionary слово “Intelligence” є основою слідуючих похідних слів або словосполучень: “Artificial Intelligence”, “Intelligence System”, “Intelligent”, “Intelligent Database”, “Intelligent Graphic”, “Intelligent Interface”, “Intelligent Keyboard”, “Intelligent Recalculation”, “Intelligent Terminal”, “Intelligent Token”, “Intelligibility”, “Intelligibility-Enabling Factor”, “Intelligible”, “Machine Intelligence”. Переклади слів не подані, тому що вони багатозначні.
Вживають також термін “Intelligent document” – для позначення інтерактивного електронного документу.
До семантичної мережі зв’язаних з «Intelligence» термінів у сфері автоматизації інформаційної аналітичної роботи й управління відносяться також: Knowledge Based System, Knowledge Management System, Expert System, Decision Support System (DSS), DSS/BI (1.0, 2.0, 3.0), Spatial DSS/BI, Social Media DSS, Social Media DSS/BI, Social Media Spatial DSS/BI, OLAP, Knowledge Discovery and Data Mining, Text Mining, Sentiment Analysis, Opinion Mining, Performance Management, Visual Mining, ін.
Носієм “Свідомості” (“Intelligence”) є “Oрганізм” (“Organism“). Для сфери автоматизованих систем по спрощеній аналогії введений термін «Ергатичний організм» (“Ergatic Organism“). Проблемні питання створення і застосування “Ергатичних організмів” розроблені д.т.н. Павловим В.В. разом з колегами в Інституті кібернетики Української РСР – результати опубліковані у 1975 р., у монографії “Начала теории эргатических систем”.
На погляд автора, логічним розвитком “організмічного” підходу до дослідження, побудови і розвитку складних інформаційно-управляючих людино-машинних систем є «Мережевий ергатичний організм (Network Ergatic Organism, NEO). Цю форму організмів з ергатичною свідомістю (“Ergatic Intelligence”) можливо вважати удосконаленою формою соціальних систем, у якій аналітичні і виконавчі функції розділені між людьми і машинами, при чому значну частину функцій виконують алгоритмічно-програмні і виконавчі засоби. Прикладом початкової реалізації “Network Ergatic Organism” є “Network-Centric Systems” (“Мереже-центричні системи” (управління)). Ця концепція автоматизації сформована у Міністерстві оборони США на початку 1990-х років як “Network-centric warfare” (“Network-centric operations”, “Net-centric warfare”) – мереже-центричні військові дії. У теперішній час концепція “Network-centric warfare” трасформована і стала основою для створення “Мереже-центричних систем управління” у різних ділових сферах. Також, елементи “Мережевих ергатичних організмів” реалізовані у провідних інформаційно-пошукових системах у Web та в деяких інших глобальних мережевих комп’ютеризованих системах. Адже ці системи мають людино-машинні функції збору і аналізу інформації за допомогою засобів Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Text Mining, Imace Mining, Sentiment Analysis, Opinion Mining, Dashboards, Scorecard, ін.) у поєднанні з функціями високо автоматизованого управління віддаленими програмно-апаратними засобами користувачів, які реалізовані за допомогою програмних агентів (модифікація програм, ін.). Очевидно, що подібно до цього можна реалізувати функції управління різномантними пристроями, що реалізується, для прикладу, у концепції “Home automation”, “smart home” (“Розумний дім”), тощо.
Необхідно зазначити, що у Радянському Союзі, на Україні, у м. Києві, в Інституті кібернетики Академії наук Української РСР, під керівництвом академіка В.М. Глушкова (лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, Герой Соціалістичної праці), з 1964 р. до кінця 1980-х років розробляли проект ОГАС – (ОбщеГосударственная Автоматизированная Система сбора и обработки информации для учета, планирования и управлении народным хозяйством СССР). По масштабам і фінансуванню проект ОГАС мав перевищити космічний і атомний проекти СРСР разом узяті. ОГАС повинна була функціонувати у значній мірі як мережевий ергатичний організм і заснована на знаннях система. Для прикладу, одна з її реалізованих підсистем об’єднувала більше 600-т експертів і 5000 параметрів. У первинному проекті ОГАС було передбачено відміну паперових грошей і заміну їх електронними (на 40 років раніше сучасної реалізації). Проте, незадовільне фінансування роботи наукових і науково-педагогічних працівників привело до тяжких наслідків у сфері розробки інформаційно-аналітичних hi-tech. До цього часу має місце відтік висококваліфікованих наукових кадрів за кордон – фізично чи віртуально. Тяжкі наслідки цього видно, для прикладу, на графіках, що ілюструють розповсюдження Business Intelligence у світі і в Україні: статичні графіки і динамічні графіки (завантаження потребує високої швидкодії мережі і комп’ютера). Ввічливе замовчування цих недоліків приводить до уповільнення виходу України із кризового стану.
Ще одне визначення дефініції Intelligence
The FBI and the other organizations that make up the U.S. Intelligence Community use the term “intelligence” in three different ways:1. Intelligence is a product that consists of information that has been refined to meet the needs of policymakers.
2. Intelligence is also a process through which that information is identified, collected, and analyzed.
3. And intelligence refers to both the individual organizations that shape raw data into a finished intelligence product for the benefit of decision makers and the larger community of these organizations.
Переклад:
1. Розвідка – це продукт, який складається з інформації, яка була вдосконалена для задоволення потреб політиків.
2. Розвідка також є процесом, за допомогою якого ця інформація ідентифікується, збирається та аналізується.
3. Розвідка стосується як окремих організацій, які формують необроблені дані в готовий продукт розвідки на користь тих, хто приймає рішення, так і ширшої спільноти цих організацій.
Intelligence і вищі сили
Системний підхід до розгляду дефініції “Intelligence”, як загального позначення розумової діяльності повинен враховувати також можливість існування високої сфери, яка сильно досліджена але мало зрозуміла людьми за тривалий час. Ця сфера стосується існування Бога і відповідної Свідомості (Intelligence).
Відомі суперечливі факти, що Бог знає і може впливати на всіх узагальнено й індивідуально. Відомі суперечливі факти про деякі методики і можливості окремих людей бачити фрагменти минулого і майбутнього (Касандра, Нострадамус, Вольф Мессінг, Ванга, ін.). Це свідчить, додатково до іншого, про можливість існування “Глобального Інформаційного Поля” (“Global Information Field”) і “Глобальної Свідомості” (“Global Intelligence”).
У Біблії вказано, що тільки людина створена по образу і подібно до Бога. З цього можна зробити висновок, що люди можуть розуміти сутність створених Богом систем і створювати по аналогії подібні спрощені системи, у тому числі подібні до ймовірно існуючої системи “Global Intelligence”. У цьому процесі недопустима гординя людей по відношенню до Бога (“Глобальної Свідомості”), інакше люди будуть покарані. Очевидно, що Бог зацікавлений у розвитку і допомозі людям, яких він створив по образу і подібно до себе – єдиних серед всіх живих організмів. Все вище вказане, на погляд автора, не суперечить вірі у Бога. Майже всі люди вірять у Бога і ходять у церкви (мечеті, синагоги, ін.), тому логічно допускати вище вказане.
Віра в інопланетян також не змінює сутності вказаного. Дослідження цих питань не виходить за межі науки, проте дана сфера дуже складна для пізнання і, ймовірно, у значній мірі закрита для людей на даному етапі нашого розвитку.
Висновки
У даній публікації коротко розглянуті деякі системні особливості дефініції “Intelligence”, показані її зв’язки з похідними і пов’язаними термінами.
Проведений аналіз показує, що дефініція «Intelligence» і значна частина пов’язаних з нею термінів відносяться до сфери розумової (інформаційної аналітичної) діяльності та до автоматизації її і управління. Локальною сферою застосування дефініції «Intelligence» є сфера розвідувальних служб, де ця дефініція трансформувалася і позначає більш широкі види діяльності, ніж інформаційна аналітична діяльність.
З’ясування змісту і системне використання дефініції Intelligence і пов’язаних з нею дефініцій для сфери автоматизації інформаційної аналітичної діяльності і управління є важливим початковим кроком, який дозволяє побудувати узгоджену систему концепцій, високих технологій (hi-tech) і засобів, що забезпечують підвищення реальної ефективності вирішення задач у всіх сферах, які H.P. Luhn позначив терміном Business (наука, технологія, торгівля, промисловість, правова діяльність, урядова діяльність, оборона і т. д.).
У свою чергу, це забезпечує перехід на рівень автоматизації інформаційної аналітичної роботи та управління, який характерний для організацій, що засновані на знаннях (Knowledge Based Organization). Масовий перехід всіх організацій у державі на такий рівень забезпечує перехід з простого рівня Інформаційного суспільства (Simple Information Societies) на більш високий рівень суспільства, яке засноване на знаннях (Knowledge Based Societies).
У короткій публікації неможливо розкрити всі особливості терміну «Intelligence» та пов`язаних термінів. Частково вони розкриті у попередніх друкованих і електронних публікаціях. Передбачені подальші публікації за цією тематикою – по мірі наявності вільного часу. Дана публікація може бути доопрацьована до більш структурованої форми.
Коментарі