Перейти до основного вмісту

CDAO vs CDAO (відновлено)

У багатьох виданнях США обговорюються особливості нової посади Chief Digital and Artificial Intelligence Officer (CDAO), яка введена у Міністерстві оборони  США. Повністю працездатний офіс CDAO планується запустити з 01.07.2022 року, а у теперішній час він формується, уточнюються його компетенції і взаємовідносини з "суміжниками" у Пентагоні.

На тему введення посади CDAO опублікувано 10.12.21 р. у виданні Government Matters інтерв`ю з колишнім профільним заступником міністра оборони США.Він виказав деякі свої оцінки і проблемні питання введення CDAO, формування відповідного офісу. Також він виказав свої оцінки про дані, про форми їх зберігання.


Відео: Роберт Ворк, колишній заступник міністра оборони, обговорює створення нової посади Chief Digital and Artificial Intelligence Officer ("керівник з цифрової обробки та штучного інтелекту" (?)) у Міністерстві оборони та подальші кроки в найближчі місяці


Подібні питання також активно обговорювалися нами у 2007..2011 роках, подавалися приклади проблем у силових структурах США у цій сфері. Були удосконалені і розроблені відповідні моделі даних, знань - адекватні особливостям роботи алгоритмів OLAP, Data Mining (machine learning), Text Mining, Business Intelligence. Див. тези: "Моделі правил, знань, даних, інформації, наративів - основа ефективної аналітики"

На мій погляд, можливо більш точною назвою даної посади може бути: Chief Data and Artificial Intelligence Officer (CDAO), а не Chief Digital and Artificial Intelligence Officer (CDAO).

Аналого-цифрове перетворення було реалізовано в основному в 1970..1980р. Artificial Intelligence є засобом покращання обробки даних (Data) і у значній мірі застосовується для покращання обробки даних, які зберігаються у базах даних (Database). Artificial Intelligence також активно застосовується у: Text Mining, у тому числі Opinion Mining, Sentiment Analysis; ін. Активно застосовується Artificial Intelligenceу робототехніці, системах управління сучасною зброєю, ін.

Одні з найбільш корисних елементів Artificial Intelligence у теперішній час, - це правила, які надбудовуються у вигляді програмних процедур над базами даних.

В обов'язки CIO (Chief Information Officer) також входить цифрова трансформація, тобто фактично він є CDIO (Chief Digital and Information Officer).

Більш повна інформація про особливості визначення CDAO у цьому блозі DSS BI group знаходиться в обробці з січня 2022 року.

Висновок.

Питання визначення CDAO та зв`язаної екоситеми посад є дуже складним і актуальним. Воно також має дуже важливе значення для ЗС України, для покращання автоматизації аналітики всіх підсистем, тобто для покращання автоматизації прийняття рішень у всіх підсистемах. Я більш схильний вважати, що CDAO -це Chief Data and Artificial Intelligence Officer, яке також включає Chief Digital and Artificial Intelligence Officer. Таке визначення дозволяє "не загубити" як "Data" так і "Digital".

Деякі авторські публікації за зв`язаною тематикою:

  • Круковський І.А. Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence у розширеному тлумаченні / І.А. Круковський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – Вип. 2 (53). – С. 103-111.

  • Круковський І. А. Удосконалені вимоги до реалізації OLAP у DSS для часткових проблемних областей інформаційно-аналітичної роботи / І. А. Круковський // Військово-технічний збірник. - 2010. - Вип. 3. - С. 26-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vtzb_2010_3_8.
  • Круковський І.А. Проблемні питання розробки геопросторової системи підтримки прийняття рішень на основіBusiness Intelligence 2.0/3.0 / І.А. Круковський // "IV Січневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 р. - С. 40-42.
  • Круковський І.А. Проблемні питання розробки і реалізації Geospatial Business Intelligence / І.А. Круковський // Геоінформаційні системи у військових задачах : ІІ наук.-техн. семінар 21–22 січн. 2011 року. – Львів : Академія Сухопутних військ, 2011. – С. 117–125.
  • А.І. Валюх, І.А. Круковський, В.Л. Сімаков. Експертна система, узгоджена з Business Intelligence 2.0 // Вісник ЖДТУ. – Житомир, 2011. – Вип. 2 (57). – С. 53–62 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vzhdtu/2011_2/8.pdf.
  • І.А. Круковський, А.І. Валюх. Удосконалена архітектура об’єднаної із засобами OLAP і Data Mining експертної системи з розширеним логічним виведенням на моделі подання знань FPS для геоінформаційної системи / Геоінформаційні системи у військових задачах. Другий науково-технічний семінар 21‑22 січня 2011 року. – Львів: Академія Сухопутних військ, 2011. – С. 153-155.
  • Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки (uk) 0 (1(64)). с. 60–69. ISSN 1728-4260. doi:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.
  • І.А. Круковський, В.Л. Гаврилюк, Б.А. Хомів Проблемні питання використання і розвитку засобів SocialMedia Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence  та з елементами ГІС – на прикладі платформи SemanticForce / "IVСічневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум ) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 р. - С. 42-45.
  • Б. М. Герасимов, О. М. Перегуда, І. А. Круковський. Методика оцінки ефективності автоматизованої системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи / Збірник наукових праць Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ “Київський політехнічний інститут”. – К., 2008. – Вип. 3. – С. 29-37.
  • Б. М. Герасимов, І. А. Круковський. Методика розробки моделі знань про наявні інформаційні ресурси на аналітичному центрі з використанням експертного морфологічного багатовимірного OLAP аналізу її елементів і властивостей / Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2008. – Вип. 1. – С. 14-20.
  • Б. М. Герасимов, І. А. Круковський. Методика вибору раціональної моделі подання знань для автоматизованої системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи корпоративного інформаційно-аналітичного центру // Проблеми створення, випробовування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем. Технічні науки : зб. наук. праць / Житомир. військ. ін-т Нац. авіац. ун-ту. – Житомир, 2008. – Вип. 1. – С. 178-187.
  • Круковський І.А., Дзюба І.С. Про впровадження у навчальний процес питань вивчення сучасних технологій обробки інформації на основі IDC`s Business Analytics Software Taxonomy / Модернізація українського суспільства в умовах євроінтеграції: [збірник наукових робіт] / за заг. ред. Т.В. Семенюк, С.М. Коляденко, Н.П. Павлик. — Житомир : Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2016. – С. 122-126.
  • Круковський І.А. Архітектура експертної системи з розширеним виведенням на трьохкомпонентній гібридній моделі подання знань // Зб. наук. пр. ВІТІ НТУ України «КПІ». – 2009. – Вип. 3. – С. 20–24.
  • І.А.  Круковський, О.М. Перегуда. Експертна система на гібридній моделі подання знань /  Технічні науки : зб. наук. праць. Спецвипуск 1 / Житомир. військ. ін-т ім. С. П. Корольова Нац. авіац. ун-ту. – Житомир, 2010. – С. 58-68.
  • І. А. Круковський Методика розробки моделі знань для системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи з наявними інформаційними ресурсами на корпоративному інформаційно-аналітичному центрі з використанням морфологічного багатовимірного OLAP аналізу / Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем. Технічні науки : зб. наук. праць / Житомир. військ. ін-т радіоелектроніки. – Житомир, 2007. – Вип. 12. – С. 133-141. Інв. № 444.
  • Круковський І. А. Методичне та алгоритмічно-програмне забезпечення для автоматизованої системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи з інформацією медіазасобів / І. А. Круковський // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – Вип. 3. – С. 45-51.
  • Н.І. Горбачова, І.А. Круковський, І.М. Круковська. Business intelligence та творчість, креативність / - С .195-201. Інтелектуальна, академічна та творча обдарованість: спільне і відмінне : матеріали круглого столу, 20 січня 2012 р., м. Київ / Ін-т обдарован. дитини НАПН України, Нац. центр "Мала академія наук України" ; [упоряд.: Саміленко Р. А., Веселка Ю. Б.]. - Київ : ІОД, 2012. - 206, [1] с.
  • Круковський І.А. Застосування Business Intelligence  у сфері інформаційної безпеки. Доповідь на міжвідомчому міжрегіональному семінарі Наукової Ради НАН України «Технічні засоби захисту інформації». Житомир, 11.03.2011 р. (рекомендовано до публікації у фахових наукових виданнях).
  • Б. А. Хомів, С. А. Лупенко, В.В. Яцишин, І. А. Круковський. Формалізація й уніфікація термінів та понять в області оцінювання опінії на основі стандарту якості програмних систем ISO 9126 / Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем : збірник наукових праць. Вип. 8 / Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету. – Житомир : ЖВІ нау, 2013. – С. 173-185.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Недоліки статей Вікіпедії, які варто подолати для підвищення довіри до неї (21.05.23 виправлена дезінформація хакера)

Часто вікі-статті пишуть "всі кому не лінь" під чудернадськими нікнеймами ("легендами прикриття"), а потім правлять також "всі кому не лінь", через який завгодно час. Досвідчені вікі-ігромани у Вікіпедії є авторами кількох сотень чи тисяч вікі-статей та авторами кількох десятків тисяч вікі-правок чужих статей (це не описка), див. ст. Вікіпедія - це "енциклопедія" без довіри?  (гіперпосилання виправлено 20.05.2023 р. після заміни хакером) Найчастіше доповнення вікі-статей здійснюють кластери вікі- ігроманів  з числа вікі-патрульних та вікі-адміністраторів Вікіпедії, які для самореклами і вікі-рейтингу намагаються "відмітися" у максимальній кількості вікі-статей, ін., див. для прикладу:   Вікіпедія: патрульні  (patroller), Вікіпедія: рейтинг .  Є випадки, коли кластери вікі-ігроманів редагували тексти і посилання у статтях більше ніж 8 років, проте жоден з них не помічав елементарні принципові семантичні помилки першого ...

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що раніше створена сторінка про OSINT у Вікіпедії базувалася на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Далі визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійсню...

Виключна економічна зона України - використання безпілотників згідно міжнародного права

Карта напрямків російської агресії у Чорному морі і у Азовському морі на фоні виключних (морських) економічних зон Виключна економічна зона (Exlusive Economic Zone) це морська зона (maritime zones), до 200 морських миль, де прибережна держава має суверенне право на використання природних ресурсів і ведення економічної діяльності - з гідно з Конвенцією ООН з морського права [1-6] .  Визначені також Територіальне море ( Territorial sea ), Прилегла зона ( Contiguous zone ), Міжнародні води ( International waters ) та континентальний шельф ( Continental shelf ) - див. схему нижче. Schematic map of maritime zones, Wiki. Якщо між узбережжями держав менше 400 морських миль, то межі ВЕЗ встановлюються як «серединна  лінія» -  у Чорному морі це  приблизно 84 морських милі (~140 км) від узбережжя України до Туреччини. Чорноморський флот ЗС РФ нахабно влаштовує військові морські навчання у ВЕЗ Туреччини, не кажучи про окуповані морські зони України і Грузії. Між Росією і Т...