Перейти до основного вмісту

CDAO vs CDAO (відновлено)

У багатьох виданнях США обговорюються особливості нової посади Chief Digital and Artificial Intelligence Officer (CDAO), яка введена у Міністерстві оборони  США. Повністю працездатний офіс CDAO планується запустити з 01.07.2022 року, а у теперішній час він формується, уточнюються його компетенції і взаємовідносини з "суміжниками" у Пентагоні.

На тему введення посади CDAO опублікувано 10.12.21 р. у виданні Government Matters інтерв`ю з колишнім профільним заступником міністра оборони США.Він виказав деякі свої оцінки і проблемні питання введення CDAO, формування відповідного офісу. Також він виказав свої оцінки про дані, про форми їх зберігання.


Відео: Роберт Ворк, колишній заступник міністра оборони, обговорює створення нової посади Chief Digital and Artificial Intelligence Officer ("керівник з цифрової обробки та штучного інтелекту" (?)) у Міністерстві оборони та подальші кроки в найближчі місяці


Подібні питання також активно обговорювалися нами у 2007..2011 роках, подавалися приклади проблем у силових структурах США у цій сфері. Були удосконалені і розроблені відповідні моделі даних, знань - адекватні особливостям роботи алгоритмів OLAP, Data Mining (machine learning), Text Mining, Business Intelligence. Див. тези: "Моделі правил, знань, даних, інформації, наративів - основа ефективної аналітики"

На мій погляд, можливо більш точною назвою даної посади може бути: Chief Data and Artificial Intelligence Officer (CDAO), а не Chief Digital and Artificial Intelligence Officer (CDAO).

Аналого-цифрове перетворення було реалізовано в основному в 1970..1980р. Artificial Intelligence є засобом покращання обробки даних (Data) і у значній мірі застосовується для покращання обробки даних, які зберігаються у базах даних (Database). Artificial Intelligence також активно застосовується у: Text Mining, у тому числі Opinion Mining, Sentiment Analysis; ін. Активно застосовується Artificial Intelligenceу робототехніці, системах управління сучасною зброєю, ін.

Одні з найбільш корисних елементів Artificial Intelligence у теперішній час, - це правила, які надбудовуються у вигляді програмних процедур над базами даних.

В обов'язки CIO (Chief Information Officer) також входить цифрова трансформація, тобто фактично він є CDIO (Chief Digital and Information Officer).

Більш повна інформація про особливості визначення CDAO у цьому блозі DSS BI group знаходиться в обробці з січня 2022 року.

Висновок.

Питання визначення CDAO та зв`язаної екоситеми посад є дуже складним і актуальним. Воно також має дуже важливе значення для ЗС України, для покращання автоматизації аналітики всіх підсистем, тобто для покращання автоматизації прийняття рішень у всіх підсистемах. Я більш схильний вважати, що CDAO -це Chief Data and Artificial Intelligence Officer, яке також включає Chief Digital and Artificial Intelligence Officer. Таке визначення дозволяє "не загубити" як "Data" так і "Digital".

Деякі авторські публікації за зв`язаною тематикою:

  • Круковський І.А. Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence у розширеному тлумаченні / І.А. Круковський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – Вип. 2 (53). – С. 103-111.

  • Круковський І. А. Удосконалені вимоги до реалізації OLAP у DSS для часткових проблемних областей інформаційно-аналітичної роботи / І. А. Круковський // Військово-технічний збірник. - 2010. - Вип. 3. - С. 26-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vtzb_2010_3_8.
  • Круковський І.А. Проблемні питання розробки геопросторової системи підтримки прийняття рішень на основіBusiness Intelligence 2.0/3.0 / І.А. Круковський // "IV Січневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 р. - С. 40-42.
  • Круковський І.А. Проблемні питання розробки і реалізації Geospatial Business Intelligence / І.А. Круковський // Геоінформаційні системи у військових задачах : ІІ наук.-техн. семінар 21–22 січн. 2011 року. – Львів : Академія Сухопутних військ, 2011. – С. 117–125.
  • А.І. Валюх, І.А. Круковський, В.Л. Сімаков. Експертна система, узгоджена з Business Intelligence 2.0 // Вісник ЖДТУ. – Житомир, 2011. – Вип. 2 (57). – С. 53–62 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vzhdtu/2011_2/8.pdf.
  • І.А. Круковський, А.І. Валюх. Удосконалена архітектура об’єднаної із засобами OLAP і Data Mining експертної системи з розширеним логічним виведенням на моделі подання знань FPS для геоінформаційної системи / Геоінформаційні системи у військових задачах. Другий науково-технічний семінар 21‑22 січня 2011 року. – Львів: Академія Сухопутних військ, 2011. – С. 153-155.
  • Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки (uk) 0 (1(64)). с. 60–69. ISSN 1728-4260. doi:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.
  • І.А. Круковський, В.Л. Гаврилюк, Б.А. Хомів Проблемні питання використання і розвитку засобів SocialMedia Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence  та з елементами ГІС – на прикладі платформи SemanticForce / "IVСічневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум ) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 р. - С. 42-45.
  • Б. М. Герасимов, О. М. Перегуда, І. А. Круковський. Методика оцінки ефективності автоматизованої системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи / Збірник наукових праць Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ “Київський політехнічний інститут”. – К., 2008. – Вип. 3. – С. 29-37.
  • Б. М. Герасимов, І. А. Круковський. Методика розробки моделі знань про наявні інформаційні ресурси на аналітичному центрі з використанням експертного морфологічного багатовимірного OLAP аналізу її елементів і властивостей / Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2008. – Вип. 1. – С. 14-20.
  • Б. М. Герасимов, І. А. Круковський. Методика вибору раціональної моделі подання знань для автоматизованої системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи корпоративного інформаційно-аналітичного центру // Проблеми створення, випробовування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем. Технічні науки : зб. наук. праць / Житомир. військ. ін-т Нац. авіац. ун-ту. – Житомир, 2008. – Вип. 1. – С. 178-187.
  • Круковський І.А., Дзюба І.С. Про впровадження у навчальний процес питань вивчення сучасних технологій обробки інформації на основі IDC`s Business Analytics Software Taxonomy / Модернізація українського суспільства в умовах євроінтеграції: [збірник наукових робіт] / за заг. ред. Т.В. Семенюк, С.М. Коляденко, Н.П. Павлик. — Житомир : Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2016. – С. 122-126.
  • Круковський І.А. Архітектура експертної системи з розширеним виведенням на трьохкомпонентній гібридній моделі подання знань // Зб. наук. пр. ВІТІ НТУ України «КПІ». – 2009. – Вип. 3. – С. 20–24.
  • І.А.  Круковський, О.М. Перегуда. Експертна система на гібридній моделі подання знань /  Технічні науки : зб. наук. праць. Спецвипуск 1 / Житомир. військ. ін-т ім. С. П. Корольова Нац. авіац. ун-ту. – Житомир, 2010. – С. 58-68.
  • І. А. Круковський Методика розробки моделі знань для системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи з наявними інформаційними ресурсами на корпоративному інформаційно-аналітичному центрі з використанням морфологічного багатовимірного OLAP аналізу / Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем. Технічні науки : зб. наук. праць / Житомир. військ. ін-т радіоелектроніки. – Житомир, 2007. – Вип. 12. – С. 133-141. Інв. № 444.
  • Круковський І. А. Методичне та алгоритмічно-програмне забезпечення для автоматизованої системи підтримки інформаційно-аналітичної роботи з інформацією медіазасобів / І. А. Круковський // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – Вип. 3. – С. 45-51.
  • Н.І. Горбачова, І.А. Круковський, І.М. Круковська. Business intelligence та творчість, креативність / - С .195-201. Інтелектуальна, академічна та творча обдарованість: спільне і відмінне : матеріали круглого столу, 20 січня 2012 р., м. Київ / Ін-т обдарован. дитини НАПН України, Нац. центр "Мала академія наук України" ; [упоряд.: Саміленко Р. А., Веселка Ю. Б.]. - Київ : ІОД, 2012. - 206, [1] с.
  • Круковський І.А. Застосування Business Intelligence  у сфері інформаційної безпеки. Доповідь на міжвідомчому міжрегіональному семінарі Наукової Ради НАН України «Технічні засоби захисту інформації». Житомир, 11.03.2011 р. (рекомендовано до публікації у фахових наукових виданнях).
  • Б. А. Хомів, С. А. Лупенко, В.В. Яцишин, І. А. Круковський. Формалізація й уніфікація термінів та понять в області оцінювання опінії на основі стандарту якості програмних систем ISO 9126 / Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем : збірник наукових праць. Вип. 8 / Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету. – Житомир : ЖВІ нау, 2013. – С. 173-185.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Недоліки статей Вікіпедії, які варто подолати для підвищення довіри до неї (21.05.23 виправлена дезінформація хакера)

Часто вікі-статті пишуть "всі кому не лінь" під чудернадськими нікнеймами ("легендами прикриття"), а потім правлять також "всі кому не лінь", через який завгодно час. Досвідчені вікі-ігромани у Вікіпедії є авторами кількох сотень чи тисяч вікі-статей та авторами кількох десятків тисяч вікі-правок чужих статей (це не описка), див. ст. Вікіпедія - це "енциклопедія" без довіри?  (гіперпосилання виправлено 20.05.2023 р. після заміни хакером) Найчастіше доповнення вікі-статей здійснюють кластери вікі- ігроманів  з числа вікі-патрульних та вікі-адміністраторів Вікіпедії, які для самореклами і вікі-рейтингу намагаються "відмітися" у максимальній кількості вікі-статей, ін., див. для прикладу:   Вікіпедія: патрульні  (patroller), Вікіпедія: рейтинг .  Є випадки, коли кластери вікі-ігроманів редагували тексти і посилання у статтях більше ніж 8 років, проте жоден з них не помічав елементарні принципові семантичні помилки першого ...

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що раніше створена сторінка про OSINT у Вікіпедії базувалася на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Далі визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійсню...

Концепція Ноосфери та мережеві ергатичні організми, мережево-центричні системи і війни, Інтернет речей (уточнено 06.12.19)

Ноосфе́ра (грец. νόος — «розум» і σφαῖρα — «сфера») — сфера розуму; сфера взаємодії суспільства та природи, у межах якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором розвитку. У 1944 році сформований Зако́н Ноосфе́ри Верна́дського — положення про перетворення Біосфери, згідно з яким на сучасному рівні розвитку вона неминуче перетворюється в Ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль в розвитку природи відіграє розум людини.  Як зазначив В.І. Вернадський відповідний термін було введено французьким математиком та філософом Е. Ле Руа разом з його другом Тейяром де Шарденом після їх детального знайомства з вченням Вернадського про біосферу під час його лекцій у Парижі в 1923 р. При цьому Ле Руа визначав ноосферу як сучасну стадію, що її геологічно переживає біосфера. Початок Ноосфери доцільно визначити з того часу, коли розумові дії людей досягли за силою впливу на геосферу і біосферу потужності «геологічної сили» - це явно сталося не пізніше ніж після побудови...