Перейти до основного вмісту

Knowledge Management System і її базова модель знань SixW`s / BI (редагується)

Knowledge Management System (KMS, Network KMS) — це термін-метафора, що не має однозначного тлумачення але має дослівний переклад: “Система Управління Знаннями”, забезпечує "швидку передачу знань" "від тих, хто знає” - “тим, кому необхідні знання”. Дефініція KMS відноситься до кластеру більш широкого поняття Knowledge Management (Управління Знаннями).  

У вузькому тлумаченні дефініція Knowledge Management System (KMS) визначає мережеву автоматизовану систему, яка забезпечує у певній проблемній області роботи швидке з'єднання “тих, кому необхідні знання” з відповідними формалізованими знаннями або “з тими, хто знає”.

Knowledge Management System (Система управління знаннями) забезпечує постійне нарощування інтелектуального капіталу організації, цінність якого у деяких випадках може перевищувати цінність матеріальних активів.


Приклади KMS:


AKO/DKO – Army Knowledge On-line/Defence Knowledge On-line;  інтернет-форуми за інтересами які мають обмежену функціональність й достовірність.

Дуже бажано, щоб ті, хто викладали знання у системі управління знаннями, робили це за однаковою структурою, яка пристосована для відповіді на запитання осіб, які приймають рішення на основі цих знань. 

Для уніфікації форми викладання знань, що  забезпечує побудову і функціонування ефективних для практики KMS, розроблені спеціальні моделі структуризації знань.


У журналістиці і системах управління знаннями найбільш відома модель структуризації інформації– Six W's (Five W's (and one H)). 


Найбільш відома у журналістиці модель структуризації знань розроблена на основі вірша Р. Кіплінга (R. Kipling) Six Honest Serving Men («Шість Чесних Слуг»):

"...I keep six honest serving-men (They taught me all I knew); Their names are What and Why and When And How and Where and Who..." (Я маю шість чесних слуг, вони навчили мене всьому, що я знаю. Їх імена: Що, Чому, Коли, Як, Де, Хто")

Шість елементів моделі Six W's у KMS позначають: KNOW‑WHO (…ПРО КОГО), KNOW‑WHAT (…ЩО СТАЛОСЯ), KNOW‑WHEN (…КОЛИ СТАЛОСЯ), KNOW‑WHERE (…ДЕ СТАЛОСЯ), KNOW‑WHY (…ЧОМУ СТАЛОСЯ), KNOW‑HOW (…ЯК СТАЛОСЯ). 

У відкритих публікаціях ця модель взята за основу (без елемента KNOW‑WHERE) як модель структуризації знань у принципах Knowledge Management Армії США (know-why, know-what, know-who, and know-how), - див. публікацію The U.S. Army Knowledge Management Principles and their Relevance to Other Organizations by Dr. Ramon Barquin в одному з найбільш авторитетних видань за тематикою b-eye-network. Проте, виключення елемента KNOW‑WHERE порушує логіку інтеграції KMS з GIS, яка забезпечує візуалізацію KNOW‑WHERE, ін.  

Модель Six W's також використовують як шестивимірну модель метаданих Zachman Framework (Схема Захмана) для Data Warehouse (Сховищ Даних):

https://en.wikipedia.org/wiki/Zachman_Framework#/media/File:The_Zachman_Framework_of_Enterprise_Architecture.jpg

За останні десятиліття сформувалася, на наш погляд, додаткова і дуже важлива вимога -   пристосованість KMS для ефективного пошуку й обробки hi-tech засобами аналізу Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Visual Mining,Text Mining, Opinion Mining, Sentiment Analysis. KPI, Dashboards, Scorecard, ін.). 

Нами запропоновані для інформаційно-аналітичних систем BI KMS DW (Business Intelligence, Knowledge Management System, Data Warehouse) нові елементи, і така модель (множина елементів знань) позначена як Six`s/BI 

- KNOW-FORECAST (…ПРОГНОЗ), адже прогнозування (forecast), передбачувальна аналітика (predictive analytics) є базовою задачею Knowledge Discovery and Data Mining, Business Intelligence й Performance Management, Analytic Applications;

- KNOW HOW MANY (…СКІЛЬКИ), адже без кількісних оцінок неможлива повноцінна підтримка прийняття рішень, яка використовує також нечітку логіку (fuzzy logic);

- KNOW-X, де Xi – множина елементів метазнань для даної проблемної галузі роботи, для прикладу, її елементами можуть бути KNOW-SOURCE (Знати Джерело Інформації, достовірність інформації - на основі нечіткої логіки), KNOW HOW FULL (Знати Наскільки Повна Інформація на - основі нечіткої логіки).

Отже, система Six W's, яка пристосована для реалізації обробки структурованих на її основі знань засобами Business Intelligence може бути записана у такій короткій формі:

Six W's/BI = {KNOW‑WHO, KNOW‑WHAT, KNOW‑WHEN, KNOW‑WHERE, KNOW‑WHY, KNOW‑HOW, KNOW-FORECAST, KNOW HOW MANY, KNOW-X}
Модель структуризації знань Six`s/BI для інформаційно-аналітичних систем BI KMS DW (Business Intelligence, Knowledge Management System, Data Warehouse)



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Недоліки статей Вікіпедії, які варто подолати для підвищення довіри до неї (21.05.23 виправлена дезінформація хакера)

Часто вікі-статті пишуть "всі кому не лінь" під чудернадськими нікнеймами ("легендами прикриття"), а потім правлять також "всі кому не лінь", через який завгодно час. Досвідчені вікі-ігромани у Вікіпедії є авторами кількох сотень чи тисяч вікі-статей та авторами кількох десятків тисяч вікі-правок чужих статей (це не описка), див. ст. Вікіпедія - це "енциклопедія" без довіри?  (гіперпосилання виправлено 20.05.2023 р. після заміни хакером) Найчастіше доповнення вікі-статей здійснюють кластери вікі- ігроманів  з числа вікі-патрульних та вікі-адміністраторів Вікіпедії, які для самореклами і вікі-рейтингу намагаються "відмітися" у максимальній кількості вікі-статей, ін., див. для прикладу:   Вікіпедія: патрульні  (patroller), Вікіпедія: рейтинг .  Є випадки, коли кластери вікі-ігроманів редагували тексти і посилання у статтях більше ніж 8 років, проте жоден з них не помічав елементарні принципові семантичні помилки першого

OSINT (Розвідка відкритих джерел) в екосистемі зв`язаних термінів

OSINT - Open Sourse Intelligence Цей ескіз статті, за винятком інформації про "російсько-українську війну" (гібридну воєнну агресію РФ проти України з 2013 року) початково написаний як фрагмент повної статті про OSINT у січні 2019 року у зв`язку із тим, що її попередній варіант у Вікіпедії базувався на джерелах російського походження, хоча сам термін і технологія мають англомовне походження. Ймовірно, даний текст і  джерела у Вікіпедії буде змінено і викривлено,  як і по багатьом іншим інформаційним hi-tech.  Визначення OSINT, синтезоване на основі англомовних джерел і власних досліджень:  Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція,  методологія і  технологія   добування з відкритих джерел  військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації  і використання її  для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Добування інформації здійснюється без порушення законодавства. OSINT - це важлива неві

Концепція Ноосфери та мережеві ергатичні організми, мережево-центричні системи і війни, Інтернет речей (уточнено 06.12.19)

Ноосфе́ра (грец. νόος — «розум» і σφαῖρα — «сфера») — сфера розуму; сфера взаємодії суспільства та природи, у межах якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором розвитку. У 1944 році сформований Зако́н Ноосфе́ри Верна́дського — положення про перетворення Біосфери, згідно з яким на сучасному рівні розвитку вона неминуче перетворюється в Ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль в розвитку природи відіграє розум людини.  Як зазначив В.І. Вернадський відповідний термін було введено французьким математиком та філософом Е. Ле Руа разом з його другом Тейяром де Шарденом після їх детального знайомства з вченням Вернадського про біосферу під час його лекцій у Парижі в 1923 р. При цьому Ле Руа визначав ноосферу як сучасну стадію, що її геологічно переживає біосфера. Початок Ноосфери доцільно визначити з того часу, коли розумові дії людей досягли за силою впливу на геосферу і біосферу потужності «геологічної сили» - це явно сталося не пізніше ніж після побудови  Суець