Прогресивні інформаційні технології з використанням штучного інтелекту, сучасних цифрових систем зв’язку відіграють вирішальну роль в умовах мережево-центричних війн. Як повідомила АрміяInform, цей важливий аспект обговорювали учасники ХІІ науково-практичної конференції, яка відбулася протягом двох днів у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) 14-15.11.19 р. Представники частин військ зв’язку, структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, інших силових відомств, військових вишів, приватних фірм-виробників сучасного телекомунікаційного обладнання та систем кібербезпеки, науковці розглядали питання розвитку телекомунікаційних систем і мереж спеціального призначення та їхнього застосування в районі проведення операції Об’єднаних сил. Із загальним інформаційним повідомленням у якому є важлива інформація про особливості сучасних мережево-центричних війн (точніше, бойових дій) виступив заступник начальника ВІТІ полковник Романюк В.І., див. відео з сайту АрміяInform: У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут проходить ХІІ науково-практична конференція
Далі дається додаткова інформація про Network-centric warfare (network-centric operations or net-centric warfare) (укр: мережево-центричні системи і мережево-центричні бойові дії) – на основі кількох публікацій у Системі+ у 2012-2013 роках. Ця інформація може бути корисною для сучасних реалізаторів мережево-центричних систем у воєнній і цивільній сферах.
Сутність мережево-центричних бойових дій (Network-Centric Warfare, NCW)
Концепція мережево-центричної війни Network-centric warfare, точніше мережево-центричних бойових дій започаткована у Міністерстві оборони США у другій половині 1990-х років у 1996 р., коли адмірал Вільям Оуенс представив поняття ‘system of systems‘ (“системи систем”): Owens, William A. (February 1996). “The Emerging U.S. System-of-Systems”. Strategic Forum. Institute for National Strategic Studies. Archived from the original on January 5, 2010. Оуенс описав еволюцію системи розвідувальних датчиків, систем контролю й управління, а також високоточної зброї, що дозволить покращити ситуаційну обізнаність , швидку оцінку цілей та розподілене призначення зброї.
Авторами концепції мережево-центричних бойових дій є Arthur K. Cebrowski (Vice-Admiral Cebrowski, Director for Space, Information Warfare, Command and Control (N6)), John J. Garstka (scientific and technical advisor for the Directorate for C4 Systems on the Joint Staff) (укр.: адмірал Артур Себровський і Джон Гарстка – науково-технічний радник Дирекції з питань системи С4 в Об’єднаний комітет начальників штабів США). Опублікована ними в журналі Proceedings в січні 1998 року стаття Network-Centric Warfare: Its Origin and Future («мережево-центрична війна: її походження і майбутнє») стала своєрідним маніфестом нової концепції.
NCW стосується поведінки людей і організацій та базується на прийнятті нового способу мислення (“мережево-орієнтоване мислення”) і застосовуванні його до військових операцій.
NCW зосереджується на бойовій силі, яка може бути згенерована за рахунок ефективного зв’язування і мережевої поведінки бойових елементів. Вона характеризуються здатністю об`єднувати географічно розсіяні сили для створення високого рівня поінформованості у загальному бойовому просторі, що може використовуватися за допомогою самосинхронізації та інших операцій, орієнтованих на мережу – для досягнення замислів командирів. Див.: VAdm Arthur K. Cebrowski, USN, and John J. Garstka, “Network Centric Warfare: Its Origin and Future,” Proceedings of the Naval Institute 124:1 (January, 1998), 28–35.
Хронологічно це відбулося після того, як у США для ділового застосування сформована концепція hi-tech аналізу даних Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Data Warehouse, ін.) – орієнтовно у 1995 р. Все це стало можливим на основі значного підвищення апаратних і програмних можливостей комп`ютерів і комп`ютерних мереж, накопичення досвіду практичного використання Artificial Intelligence, ін.
На мій погляд, однією з найважливіших особливостей NCW, що відрізняє їх від традиційних бойових дій є створення й використання програмної основи NSW по суті як Multi users Network Spatial Decision Support System (DSS)(Багатокористувацької Мережевої Просторової Системи Підтримки Прийняття Рішень). Вона функціонує на основі “єдиної” транзакційної бази даних і Data Warehouse (сховища даних), які містять всю доступну інформацію (“єдину версію правди”) про об`єкти ураження противника, про свої сили й засоби, тощо. Ймовірно, на практиці це більш складно і може бути вирішено у певній більшій чи меншій системі систем. Ймовірно, можна отримати серйозну вигоду від цього і на батальйонному, на бригадному рівнях, ін.
Ця насправді складна і велика система систем програмного забезпечення NCW має певну аналогію зі структурою бізнес-систем на основі IDC`s Business Analytics Software Market Taxonomy, див. Про вивчення у ВНЗ системи аналізу даних на основі IDC`s Business Analytics Software Taxonomy Проте, система систем програмного забезпечення NCW додатково базується на великій кількості відео та зображень різних типів та засобах їх створення, передачі й аналізу, та прийняття рішень. Очевидно, необхідно розвивати програмні засоби Image Mining, Video Mining, Audio Mining, відповідні засоби OLAP та інші, що було зображено у нас у 2008 році як “Flower Mining” (Квітка Mining методів).
Інформацію в цю систему NCW постачають всі наземні, морські, повітряні й космічні сили,у тому числі (та) розвідка. Важливою підсистемою цієї інформації повинен стати візуальний та навіть аудіоконтент, для аналізу якого повинні удосконалюватися й розроблятися нові засоби Image Mining (“розкопка даних” у електронних зображеннях), Video Mining (“розкопка даних” у електронних відео), Audio Mining (“розкопка даних” у електронних аудіо, для прикладу в інформації про постріли і вибухи).
У теперішній час важливою складовою бойового інформаційного поля NCW має бути інформація про ворожі інформаційно-психологічні операції та протидію їм.
На мій погляд, NCW може використовуватися, ймовірно на частково локальному рівні, від окремого підрозділу і вище, або на театрі бойових дій – у різних комбінаціях вхідної інформації, тощо. Це дуже складне питання і його детальний розгляд виходить за рамки цієї публікації і визначення однією особою, проте очевидно, що окремі підсистеми від підрозділу і вище повинні розроблятися на основі запропонованої у 2008 році Модульно-Уніфікованої Острівної Інформаційно-Аналітичної Системи, див. Business Intelligence і Географічні Інформаційні Системи, GEO BI (2010).
У модульно-уніфікованій острівній інформаційно-аналітичній системі будь-яка кількість окремих модульно-уніфікованих «островів» (підсистем) може функціонувати в автономному режимі або з’єднуватися з головним центром чи між собою у будь-якій комбінації. Це забезпечує умови для спільного аналізу первинних даних і підтримки прийняття рішень на системному рівні.
Адже головною проблемою в обробці інформації є не надмірна кількість первинної інформації, а її неузгоджена структура. Сучасні засоби OLAP, Data Mining, Visual Mining, Text Mining дозволяють обробляти терабайтні і більші масиви даних. Не випадково у 2010 році PCAST визначило початок big data age, де вказані аналітичні засоби стали ключовими програмними засобами для добування нових нетривіальних знань із надвеликих масивів даних (інформаційної руди).
На мій погляд, важливою частиною візуалізації бойового інформаційного поля повинна бути інформація від засобів активної і пасивної радіотехнічної розвідки (РТР), яка додає важливі виміри до традиційної візуальної інформації.
На жаль, за деякими даними є складнощі у сприйнятті інформації з радіотехнічного простору непідготовленими командирами і бійцями. Проте, у багатьох випадках об`єктами першочергового враження або інтересу мають бути не бійці, а радіовипроміючі джерела.
Велику і складну інформаційно-розрахункову й аналітичну систему для NCW можна також позначити як Big Network Spatial Decision Support System/Business Intelligence – BN SDSS BI, з елементами управління, з використанням елементів Business Intelligence.
Підсистеми NCW повинні забезпечувати (спрощено):
- створення і підтримання єдиного робастного інформаційного-аналітичного управляючого поля на основі цифрових передавально-приймаючих і виконавчих пристроїв засобів, з широким використанням візуальної інформації;
- широке використання засобів з Artificial Intelligence для попередження операторів про необхідність людського контролю над актуальною виявленою ситуацією (процесом, об`єктом, ін.);
- динамічне внесення даних про бойові можливості своїх засобів враження – до геопросторової бази даних;
- динамічне внесення даних про об`єкти враження – до геопросторової бази даних;
- планування і раціональний розподіл сил і засобів розвідки і ураження по об`єктам враження – у геопросторовій базі даних;
- оцінка транзакцій ураження об`єктів противника, корегування дій;
- аналіз результатів бойових дій за допомогою засобів Advance Analytics/Business Intelligence (OLAP, Data Mining, Dashboards, Scorecard, ad-hoc query and reports), вироблення пропозицій щодо покращення їх ефективності, див публікацію: “DSS BI 2.0 & big data strategy (оновлено)” (2010 р.);
- ін.
Необхідно зазначити, що до цього часу багато військовослужбовців та працівників оборонної галузі чи постачальників озброєння не знають чи мають слабке уявлення про принципи управління військами на основі американських скорочень, які бралися за основу в СССР та в РФ.
Зазначимо, що найвищою перспективною формою розвитку концепції мережево-центричних бойових дій та мережево-центричних систем цивільного призначення доцільно вважати Мережевий Ергатичний Організм (Network Centric Organizm, NEO).
Про помилки у визначенні “мережево-центричних війн (бойових дій)”
Складно достовірно зрозуміти причини помилок окремих авторів в українському інформаційному полі, що витікають з російських джерел протягом тривалого часу. Простіше визначити помилки в українських (“російсько-українських”) публікаціях про NCW.
1. Network-Centric Warfare (NCW) слід перекладати як “мережево-центричні бойові дії”, а не “мережево-центрична війна” (див. Network-centric warfare – Wikipedia, American Civil War, ін.). Використання у російському та “російсько-українському” перекладах терміну “війна” замість “бойові дії” необгрунтовано розширює зміст дефініції “бойові дії/операції” та дезінформує читачів. Повномасштабну ефективну війну на основі мережево-центричної концепції у повному обсязі навряд чи можливо реалізувати на сучасному рівні розвитку техніки. Хоча можна наблизитися до неї і використовувати як термін-метафору, див. ізраїльську статтю, де використовується термін `network-centric war` Security & Defense: Israel’s first network-centric war.
2. В українську сторінку Вікіпедії раніше була внесена груба помилка-дезінформація, де вказано, що “мережево-центрична війна – це війна, орієнтована на досягнення інформаційної переваги за допомогою об’єднання військових об’єктів у інформаційну мережу”. Проте, мережево-центричні бойові дії – це бойові дії, орієнтовані на перемогу у бойових діях за допомогою hi-tech об’єднання військових об’єктів в інформаційну мережу, у багатокористувацьку геопросторову систему підтримки прийняття рішень на єдиній базі даних з елементами управління силами і засобами у режимі on-line та real-time.
4. Величезну шкоду розумінню NCW нанесли окремі статті “спеціалістів” по ІПсО (інформаційно-психологічним операціям), які певний час назад “авторитетно” ввели дезінформацію, що проведення ІПсО є головним змістом “мережево-центричних війн”.
5. Дезінформацією є теза про те, що автором концепції є радянський маршал Огарков, який не має відношення до цієї концепції і не міг мати у силу своєї недостатньої компетенції у сфері інформаційних технологій і їх слабкого розвитку у радянський час. Не вдаючись у деталі, підтвердженням цього є той факт, що концепція мережево-центричних воєн (боєвих дій) не реалізована в ЗС СССР і знаходиться на початковому рівні у ЗС РФ, хоча швидко розвивається.
Проте, ще в радянський час створені і тепер діють окремі локальні підсистеми та елементи, подібні до елементів мережево-центричних бойових дій. Для прикладу, інтегровані розвідувально-ударні комплекси різного масштабу можливо вважати локальними автономними підсистемами, які у значній мірі готові до включення у мережево-центричні бойові дії.
Найбільш близькою системою до концепції мережево-центричниої системи у радянський час була концепція і технологія побудови і використання ОГАС (Общегосударственной автоматизированной системы сбора и обработки информации для учёта, планирования и управления государством).
У своїй книзі «Основы безбумажной информатики», разработчик системы, директор Інституту кібернетики України В. М. Глушков дав таке визначення ОГАС:
“В решениях XXIV съезда КПСС ОГАС определена как Общегосударственная автоматизированная система сбора и обработки информации для учёта, планирования и управления… Помимо учёта и текущего управления главной задачей вертикальных связей в ОГАС является обеспечение системы объёмно-календарного территориально-отраслевого планирования во всех звеньях экономики (от Госплана СССР до цеха, участка, а в краткосрочном планировании и до отдельных рабочих мест)… Смысл вертикальных связей в ОГАС в этом аспекте состоит в том, чтобы обеспечить интеграцию локальных программ по всем уровням иерархии территориального управления, вплоть до общесоюзного уровня.”
Зазначимо, що академік В. М. Глушков та Інститут кібернетики України під його керівництвом були провідними розробниками інформаційно-управляющих систем з елементами штучного інтелекту для ЗС СРСР і входили у число провідних світових брендів у цій сфері. Саме в Інституті кібернетики розроблена концепція ергатичного організму і показаний приклад його реалізації для польоту на Марс. Не випадково після розпаду СРСР в Україну в Інститут кібернетики приїздив один із засновників Google Сергій Брін.
4. Дезінформація, запущена в Україну та незадовільне фінансування ЗС України тривалий час блокували розвиток мережево-центричної концепції бойових дій. Часом її несвідомо підтримували висококваліфіковані фахівці з інших сфер, які не мають безпосереднього відношення до розробки інформаційно-аналітичних систем і тому недостатньо розуміють особливості побудови і використання систем підтримки прийняття рішень.
5. Аналіз доступних відкритих публікацій та ознайомлення з експонатами виставок озброєння в Україні показують, що за час відбиття російської гібридної воєнної агресії, окремі підсистеми ЗС України значно підвищили свою спроможність ведення бойових дій на мережецентричному рівні.
Позначення принципів управління військами у США, які доцільно взяти за основу в Україні (?)
Концепцію Network-Centric Warfare забезпечують принципи управління військами, які у США і в НАТО позначають абревіатурами-скороченнями і які пройшли шлях розвитку від C2I до С5I:
- C2I – Command, Control & Intelligence
- C2I – Command, Control & Information (A less common usage)
- C2IS – Command and Control Information Systems
- C2ISR – C2I plus Surveillance and Reconnaissance
- C2ISTAR – C2 plus ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, and Reconnaissance)
- C3 – Command, Control & Communication (Human activity focus)
- C3 – Command, Control & Communications (Technology focus)
- C3 – Consultation, Command, and Control [NATO]
- C3I – 4 possibilities; the most common is Command, Control, Communications and Intelligence
- C3ISTAR – C3 plus ISTAR
- C3ISREW – C2ISR plus Communications plus Electronic Warfare (Technology focus)
- C4, C4I, C4ISR, C4ISTAR, C4ISREW, C4ISTAREW – plus Computers (Technology focus) or Computing (Human activity focus)
- C4I2 – Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, and Interoperability
- C5I – Command, Control, Communications, Computers, Collaboration and Intelligence,
де
- Command – здійснення повноважень на основі певних знань для досягнення мети;
- Control – процес перевірки та виправлення діяльності таким чином, щоб мета та завдання командування були виконані;
- Communications – здатність здійснювати необхідні зв’язки для здійснення ефективного командування між тактичними або стратегічними підрозділами для командування;
- Collaboration - співпраця;
- Computers – комп’ютерні системи та сумісність комп’ютерних систем, також включає обробку даних;
- Intelligence – включає збір, а також аналіз та розповсюдження інформації.
Коментарі